Куснища
| село Куснища | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Волинська область | ||||
| Район | Ковельський район | ||||
| Громада | Любомльська міська громада | ||||
| Облікова картка | картка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1510 | ||||
| Населення | 1800 | ||||
| Площа | 4,19 км² | ||||
| Густота населення | 479,71 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 44326 | ||||
| Телефонний код | +380 3377 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 51°16′55″ пн. ш. 24°03′23″ сх. д. / 51.28194° пн. ш. 24.05639° сх. д.Координати: 51°16′55″ пн. ш. 24°03′23″ сх. д. / 51.28194° пн. ш. 24.05639° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
198 м | ||||
| Водойми | р. Піщатка, Куснищанське | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 44326, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Куснища, вул. Матиюка, 17 | ||||
| Карта | |||||
  Куснища | |||||
 Куснища | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Кусни́ща — село в Україні, у Ковельському районі Волинської області, колишній центр Куснищанської сільської ради. З 4 серпня 2017 року входить до складу Любомльської громади. Населення становить 2010 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване в північній частині Любомльскої громади, вздовж автодороги Любомль-Шацьк-Брест, за 7,5 км на північ від міста Любомль. Середня висота над рівнем моря — 198 м.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про Куснища в письмових джерелах належить до 1564 року. На той час село налічувало 46 дворів[1]. За іншими даними, населений пункт засновано ще у 1510 році[2].
У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» зустрічаємо такі рядки:
|
|
|
В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.
В ході українсько-більшовицької війни 1920 року Куснищі було окуповано Радянською владою, обрано ревком, створено загін Червоної гвардії в складі 50 чоловік.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань та підписання Ризького мирного договору село входить до складу Польської Республіки.
У період Польщі в селі діяли організація «Сельроб-єдність», підпільна група КПЗУ, організатором якої був І. С. Матіюк (син бідняка; з 18 років став на шлях революційної боротьби; з 1927 по 1931 рік перебував у в'язниці; загинув у 1935 році).
Німецька окупація села тривала з 23 червня 1941 року по 20 липня 1944 року. Гітлерівці вбили і замордували 20 прорадянських активістів, завдали селу збитків на суму близько 6 млн карбованців[1].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1957 осіб, з яких 980 чоловіків та 977 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2008 осіб.[5]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,60 % |
| російська | 0,40 % |
Сучасність[ред. | ред. код]
Під Іловайськом загинув та довгий час вважався зниклим безвісти Олександр Сацюк, 27 грудня 2014 року тіло перевезене із Запоріжжя до Луцька[7].
Інфраструктура[ред. | ред. код]
В селі діють:
- Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Перша згадка про освітні заклади села датується 1870 роком. Тоді згадується Куснищанське парафіяльне училище. У 1956 році на базі семирічної школи була утворена середня школа, перший випуск учнів якої відбувся у 1959 році. У 1995 році була побудована сучасна двоповерхова будівля з допоміжними приміщеннями для практичних занять;
- 3 бібліотеки;
- клуб;
- фельдшерсько-акушерський пункт;
- декілька торгових точок, бар.
Релігія[ред. | ред. код]
В селі діє православна церква Преображення Господнього. Храм споруджений у 1995 році на заміну старого, побудованого в 1897 році і знищеного в 1952 році.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Богдан Сергій («Биков») — керівник Любомльського надрайонного проводу ОУН.
- Максимук Галина Іванівна — депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання.
- Трофимук Степан Михайлович - український літературознавець, кандидат філологічних наук.
Померли і поховані[ред. | ред. код]
- Сацюк Олександр — воїн ЗСУ, загинув під Іловайськом влітку 2014 під час АТО.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б «Історія міста, селища та сіл Любомльського району» з сайту Любомльської районної ради. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 30 вересня 2011.
- ↑ http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=14.01.2010&rf7571=4264[недоступне посилання з квітня 2019] Облікова картка
- ↑ Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 1. — Вінніпег, 1984. — 600 с.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ а б У Луцьку в суботу прощатимуться із бійцями, які загинули під Іловайськом. Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 27 грудня 2014.
Література[ред. | ред. код]
- Кусни́ща // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.512-513
Джерела та посилання[ред. | ред. код]
- «Історія міста, селища та сіл Любомльського району» з сайту Любомльської районної ради
- Стаття «Любомльське благочиння: На Преображення в Куснищах» з офіційного сайту Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП
- Погода в селі Куснища [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| ||||||||
| |||||||||||
