Ланграйн малий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ланграйн малий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Ланграйнові (Artamidae)
Рід: Ланграйн (Artamus)
Вид: Ланграйн малий
Artamus minor
Vieillot, 1817
Посилання
Вікісховище: Artamus minor
Віківиди: Artamus minor
ITIS: 558765
МСОП: 22706333
NCBI: 335549

Ланграйн малий[2] (Artamus minor) — вид горобцеподібних птахів родини ланграйнових (Artamidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Ендемік Австралії. Ареал виду займає більшу частину країни, відсутній в 300-кілометровій смузі, яка простягається майже на всьому південному узбережжі країни, але поширений на півострові Ейр. Місця проживання цих птахів — відкриті трав'янисті або чагарникові ділянки з наявністю ізольованих дерев.

Дрібний птах, завдовжки 12—14 см, вагою 13—21 г. Це птах з міцною зовнішністю, з сплющеною головою, коротким конічним дзьобом, довгими загостреними крилами з дуже широкою основою і коротким квадратним хвостом, а також досить короткими ногами. Оперення рівномірного темно-коричневого кольору по всьому тілу, темнішого на крилах і хвості. Криючі та махові крил та криючі хвоста чорного кольору. Кінчик хвоста білий. Нижня поверхня крил світло-сіра. Між дзьобом та очима є вузька чорна маска. Дзьоб синювато-сірий з чорним кінчиком, очі темно-карі, а ноги чорнуваті.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Трапляється поодинці або у дрібних зграях. Проводять більшу частину дня в польоті, рухаючись у пошуках їжі та води. Живиться комахами, переважно летючими. Інколи поїдає нектар. Сезон розмноження триває з вересня по січень. Утворює моногамні пари. Гніздо будується обома партнерами в розколі кори або на роздвоєнні гілки. Гніздо має форму сплющеної чашки і будується з рослинних волокон, грубіших для зовнішньої сторони і м'якших для внутрішньої. У гнізді 2—5 білих яєць. Інкубація триває два тижні. Пташенята вчуться літати через три тижні після вилуплення.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2017). Artamus minor: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 25 липня 2020
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]