Лапо Пістеллі
| Лапо Пістеллі | |
|---|---|
| італ. Lapo Pistelli | |
 | |
| Народився |
20 червня 1964 (59 років) Флоренція, Італія |
| Країна |
 Італія |
| Місце проживання | Рим |
| Діяльність | політик, педагог |
| Alma mater | Флорентійський університет |
| Знання мов | італійська |
| Заклад | Флорентійський університет і Eni[1] |
| Посада | Депутат Європейського парламенту, член Палати депутатів Італії[d][2], Депутат Європейського парламенту[3], член Палати депутатів Італії[d], член Палати депутатів Італії[d] і член Палати депутатів Італії[d] |
| Партія | Демократична партія і Християнсько-демократична партія |
| Батько | Nicola Pistellid |
| Нагороди |
 |
| Сайт | lapopistelli.it |
Біографія[ред. | ред. код]
Здобув вищу освіту в галузі політичних наук, читав курс політичної комунікації у Флорентійському університеті і зовнішньої політики Італії — в рамках «заморської навчальної програми» (Overseas Studies Program) Стенфордського університету у Флоренції, також викладав у багатьох зарубіжних університетах. Як журналіст Пістеллі висвітлював теми зовнішньої політики в газетах «Europa» і «l'Unità», співпрацював в газетах «Limes» і «Aspenia». У 1985—1995 роках працював в комунальному раді Флоренції, де в різний час курирував житлові питання і систему освіти. У 1987—1991 роках очолював секцію зовнішньої політики в молодіжній організації Християнсько-демократичної партії, в 1994 році очолив регіональне відділення партії в Тоскані. У 1999—2001 роках входив до національного секретаріат Італійської народної партії, в 2001 році став членом національного виконавчого органу партії «Маргаритка» і очолював структури міжнародних зв'язків спочатку в ній, а після її розпуску — в Демократичній партії.
Обирався депутатом нижньої палати парламенту XIII-го (1996—2001), XIV-го (2001—2004), XVI-го (2008—2013)[4] та XVII-го (з 2013) скликань. 1 липня 2015 року достроково здав мандат[5], в 2004—2008 роках був депутатом Європарламенту від МДС і від ДП[6].
З 28 квітня 2013 року по 21 лютого 2014 року був заступником міністра закордонних справ в уряді Летта[7], з 22 лютого 2014 року — заступник міністра закордонних справ в уряді Ренці[8].
15 червня 2015 року Пистелли пішов у відставку з посади заступника міністра закордонних справ у зв'язку з призначенням на посаду старшого віце-президента корпорації Eni. В інтерв'ю газеті la Stampa він заявив, що сферою його відповідальності стане розвиток закордонного бізнесу компанії і підтримання зв'язків з акціонерами в Африці і на Близькому Сході. Дані твердження викликали суперечки про можливий конфлікт інтересів зважаючи попередньої роботи Пістеллі в МЗС[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.eni.com/en-IT/about-us/our-management/biographies.html/lapo-pistelli
- ↑ http://dati.camera.it/ocd/mandatoCamera.rdf/mc17_50185_20130305
- ↑ http://www.europarl.europa.eu/meps/en/28420
- ↑ Lapo Pistelli: Gruppi parlamentari. Portale storico. Camera dei deputati. Процитовано 30 вересня 2014.
- ↑ PISTELLI Lapo - PD. XVII Legislatura. Camera dei deputati. Процитовано 30 вересня 2014.
- ↑ Lapo PISTELLI. Европейский парламент. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 17 січня 2015.
- ↑ Governo Letta (28/04/2013 - 21/02/2014). Governo Italiano. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 30 вересня 2014.
- ↑ Governo Renzi (dal 22/02/2014). Governo Italiano. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 22 лютого 2014.
- ↑ Pistelli dagli Esteri all’Eni Giallo sul conflitto di interessi. il Tempo. 16 червня 2015. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 13 січня 2016.
|
- Народились 20 червня
- Народились 1964
- Уродженці Флоренції
- Випускники Флорентійського університету
- Науковці Флорентійського університету
- Члени Демократичної партії (Італія)
- Члени Християнсько-демократичної партії (Італія)
- Кавалери Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Члени Палати депутатів Італії