Лень Юрій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лень (значення).
Ф
Юрій Лень
Особисті дані
Повне ім'я Юрій Олександрович Лень
Народження 30 червня 1965(1965-06-30) (58 років)
  Київ, УРСР
Зріст 180 см
Вага 74 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1983—1984 СРСР «Дніпро» (Ч) 36 (4)
1984—1985 СРСР «Металіст» (Х) 0 (0)
1986—1987 СРСР СКА (К) 49 (4)
1988—1989 СРСР «Нафтовик» (Ох) 96 (27)
1990 СРСР «Нива» (В) 17 (2)
1990 СРСР «Поділля» (Хм) 11 (1)
1991—1992 СРСР/Україна «Авангард»/«Верес» 73 (15)
1993—1994 Україна «Кремінь» 37 (0)
1994 Україна «Система-Борекс» 7 (1)
1995 Україна «Динамо» (Л) 18 (3)
1995—1996 Україна «Авангард-Індустрія» 44 (16)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2014—2015 Україна «Динамо U-19» (Київ)
2016 Україна «Єдність» (Плиски)
Суддівська діяльність
Громадянство Україна Україна
Місто Київська область
Професія футболіст

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Юрій Олександрович Лень (нар. 30 червня 1965, Київ, УРСР) — український футболіст, півзахисник. Згодом — футбольний арбітр та тренер.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Перший тренер — Микола Кірсанов[1]. Розпочав кар'єру футболіста в 1983 році виступаючи за аутсайдера другої ліги СРСР — черкаський «Дніпро». У команді провів півтора року, після чого перейшов до харківського «Металіста», де грав за дублюючий склад.

З 1986 року по 1987 рік був гравцем київського СКА. За підсумками 1986 року команда стала третьою в фінальному етапі Другої ліги, а вже в наступному сезоні вилетіла з турніру посівши останнє місце в таблиці. Взимку 1988 року став гравцем охтирського «Нафтовика». На зборах в Ялті Лень став автором дубля у ворота берлінського «Уніона»[2]. У сезоні 1989 року став найкращим бомбардиром команди з 14 забитими м'ячами[3]. За охтирчан грав протягом двох років і провів понад дев'яносто матчів. У 1990 році виступав за вінницьку «Ниву» і хмельницьке «Поділля».

Виступав в останньому розіграші Другої нижчої ліги за рівненський «Авангард», який за підсумками сезону посів четверте місце. Разом з командою став фіналістом Кубка Української РСР, де «Авангард» поступився «Темпу» з Шепетівки. У наступному сезоні команда стала називатися «Верес». Перший розіграш Першої ліги України завершився перемогою «Вереса» у групі «А» і виходом до вищої ліги. Взимку 1993 року став гравцем кременчуцького «Кременя». У жовтні-листопаді 1994 року виступав за «Систему-Борекс» в Третій лізі. Після цього перейшов у луганське «Динамо», разом з яким став бронзовим призером другої ліги. Завершив кар'єру в 1996 році в клубі «Авангард-Індустрія» (Ровеньки).

Після закінчення кар'єри футболіста став футбольним арбітром. Спочатку діяв як лайнсмен. Працював на фінальній грі аматорського кубка України 1999 року[4]. У 2001 році почав працювати головним арбітром на матчах другої ліги. Провів у цій якості більше шістдесяти ігор[5].

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Пізніше перейшов на роботу дитячого тренера «Динамо» (Київ). Серед його вихованців такі футболісти як Орест Кузик, Юрій Климчук, Олександр Стеценко, Максим Казаков, В'ячеслав Лухтанов, Артур Рудько[6][7][8][9][10][11].

У 2008 році тренував групу 1992 року народження[12]. У грудні 2011 року був направлений на стажування в амстердамський «Аякс»[13]. У 2012 році приводив своїх підопічних до перемоги на турнірі в Словаччині[14] і бронзових нагород на Кубку Віктора Баннікова[15].

У 2013 році тренував команду «Динамо» 1999 року народження. Кияни ставали третіми в дитячо-юнацькій футбольній лізі України[16]. Також в цьому році приводив своїх до підопічних до срібних нагород міжнародних турнірів у Москві й Ризі[17]. Був визнаний найкращим тренером на Кубку голови КМДА[18].

Влітку 2014 року став головним тренером юнацької команди U-19[19]. За підсумками сезону 2014/15 року його підопічні посіли друге місце юнацькому чемпіонаті України. У червні 2015 року залишив свій пост[20].

У січні 2016 року був головним тренером команди «Вишневе» на Меморіалі Макарова[21]. Влітку 2016 року став головним тренером аматорської команди «Єдність»[22]. З 2017 року працює в клубі «Арсенал-Київ», де очолює команду U-19.

У вересні 2018 року після звільнення Фабріціо Раванеллі, Лень став тимчасовим виконувачем обов'язків головного тренера[23].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Улюблений учень Миколи Кирсанова. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 2 лютого 2018.
  2. ↑ 1988 рік. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  3. ↑ 1989 рік. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  4. ↑ «Троянда-Експрес» с. Гірка Полонка — ГПЗ с.м.т. Варва — 3: 3 17.06.1999 Кубок України серед аматорів 1998/99. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  5. ↑ Лень Юрій Олександрович — суддя. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  6. ↑ Орест КУЗИК: "Завжди мріяв грати в «Динамо». Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 2 лютого 2018.
  7. ↑ Юрій Климчук: За півтора року я перетворився з аматора в професійного футболіста. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 2 лютого 2018.
  8. ↑ Олександр Стеценко: «Сильна конкуренція зумовлює зростання команди в цілому». Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  9. ↑ Максим Казаков. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 2 лютого 2018.
  10. ↑ В'ячеслав Лухтанов: шістнадцятирічний кандидат. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  11. ↑ Рудько: «Дуже складно протистояти Шевченко»
  12. ↑ «Золота молодь» «динамівської» Академії. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  13. ↑ «Динамівські» тренери відправляються на стажування в «Аякс». Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  14. ↑ Юні «динамівці» — переможці Fragaria Cup 2012. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  15. ↑ Кубок Віктора Баннікова об'єднує!. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  16. ↑ Тренер «Динамо-U14» Юрій ЛЕНЬ: «Чекав більшого від наших бомбардирів». Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 2 лютого 2018.
  17. ↑ Результати команд динамівській Академії у 2013-му році. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 2 лютого 2018.
  18. ↑ Кубок Голови КМДА — 2013. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  19. ↑ «Динамо» U-21 і U-19 гоотовятся під керівництвом нових тренерів
  20. ↑ Сергій ШМАТОВАЛЕНКО: «Юрія Льоня, який керував командою U-19 в минулому сезоні, замінить інший наставник». Архів оригіналу за 23 серпня 2015. Процитовано 2 лютого 2018.
  21. ↑ Колесник зіграв за «Вишневе». Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 2 лютого 2018.
  22. ↑ Лень очолив «Єдність»
  23. ↑ Киевский «Арсенал» готовится к первому в сезоне кубковому матчу. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 30 вересня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лень_Юрій_Олександрович&oldid=36323389