Лизогуб Іван Кіндратович
| Іван Лизогуб | |
|---|---|
| Народився |
бл. 1631 Гельмязів |
| Помер |
1662 ·страта |
| Країна |
 Річ Посполита Гетьманщина |
| Національність | українець |
| Знання мов | російська |
| Військове звання | полковник уманський |
| Термін | 1661—1662 роки |
| Попередник | Михайло Ханенко |
| Наступник | Михайло Ханенко |
| Конфесія | православний |
| Рід | Лизогуби |
| Батько | Кіндрат Іванович Лизогуб |
| Діти | 1 донька |
 | |
Іван Кіндратович Лизогу́б-Кобизевич (бл. 1631 — 1662) — військовий і політичний діяч часів Руїни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з козацького роду Лизогубів та київського міщанського роду Кобизевичів. Народився у містечку Гельмязів, у родині Кіндрата Лизогуба, сотника Гельмязівської сотні. Точна дата невідома. У 1649 році записаний як козак Рощенкової сотні Канівського полку. Брав участь у військових діях у період Хмельниччини та за часів гетьманування Івана Виговського, виявивши військові здібності та звитягу.
1658 року стає канівським полковим сотником. Того ж року брав участь у посольстві до Московського царства. Навесні 1659 року був призначений канівським полковником. У цьому році він разом з миргородським полковником Григорієм Лісницький був посланий від війська до Білої Церкви, де перебував Іван Виговський, з вимогою відмови від гетьманства. Разом з коронним обозним Анджеєм Потоцьким Лизогубові вдалося умовити Виговського, і він передав Лизогубу і лісницькому гетьманські клейноди. Невдовзі новим гетьманом обирається Юрій Хмельницький (через неписьменність Івана Лизогуба за нього підписався полковий писар).
У 1661 році призначається уманським полковником. Водночас 20 червня цього року отримав від короля Яна II Казимира грамоту, якою був «нобілітований» з прізвищем Кобизевич і гербом «Польська погоня». На початку 1662 року Лизогуб знову отримує уряд Канівського полковника. Брав участь в складі військ Юрія Хмельницького у битви під Каневом в 1662 році проти московського війська воєводи Григорія Ромодановського і наказного гетьмана Якима Сомка. У вересні 1662 року потрапив у полон до Сомка, на бік якого невдовзі перейшов. Бився під Переяславом проти Хмельницького, але потрапив у полон. Григорій Ромадановський порадив Івану Лизогубу поїхати з представниками канівчан, корсунців і черкащан до Юрія Хмельницького в Чигирин умовити його перейти на бік московського царя. Останній же Лизогуба наказав схопити як зрадника і розстріляти. Герб Івана Лизогуба перейняв його брат Яків.
Родина[ред. | ред. код]
- Пелагея (д/н — бл. 1698), дружина Гната Гладкого-Козаченка, леплявського сотника
Джерела[ред. | ред. код]
- Модзалевский В. Л. Лизогуб, Иван Кондратьевич // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с