Липинські
Липинські — польсько-український рід герба «Бродзіч» (пол. «Brodzic»), що бере свій початок з Мазовії, а з XVIII століття перебуває на Поділлі. Він належав до «кресов’яків», тобто поляків, що жили на кресах – околиці «польського світу».
Походження[ред. | ред. код]
Дослідники[ред. | ред. код]
В 1952 році короткий родовід династії опублікував відомий український історик-геральдик та генеалог В'ячеслав Сенютович-Бережний та опублікував розвідку під назвою «Рід В'ячеслава Липинського» у журналі «Державницька думка».
Схему роду Липинських герба «Бродзіч» у другій половині XVIII—XIX століття. опублікував Лев-Ростислав Білас як додаток до своєї англомовного роботи «The Intellectual Development of V. Lypyns'kyj: His World View and Political Activity before World War I».
Частково окреслив родовід Липинських український учений Олександр Оглоблин, працюючи у 1959 році над своєю монографією «Люди старої України», про що свідчать його нотатки, які збереглися у його приватній колекції в Українській вільній академії наук у США.
На думку В'ячеслава Сенютовича-Бережного, існує три основні династії Липинських, не споріднені між собою.
Родоначальник однієї з них приблизно 1400 році отримав землю Липницю на Помор'ї від короля Казимира Ягелончика як «нагороду за послуги у боротьбі проти Ордену, з обов'язком несення військової служби». В 1590 році на сеймі у Варшаві виступив воєвода Поморський Ян Липинський, очевидно, нащадок цих шляхтичів.
Крім того, відомі ще два старі осередки Липинських: «Липня в землі Равській, парафії Лубані, та Липини, повіту Каменчиковського, у землі Нурській, в Мазовії».
Рід В'ячеслава Липинського[ред. | ред. код]
Рід В'ячеслава Липинського належав до герба «Бродзич», зачинався саме від третьої гілки. Згадки про нього зустрічаються на початку XVI століття «Десь коло 1515 року Андрій, бувший плебан Райгорода, з братами Варфоломієм та Матвієм дістали від князів Мазовецьких за заслуги великі маєтки під загальною назвою Липини», — писав історик. Доменік — син Матвія — разом з братом та кузенами, діставши у 1526 році від княгині Анни Мазовецької Маґдебурзьке право для своїх маєтків, поділили їх на дві частини: Lipina antiqua та Lipina nova, або Wagan.
Такої ж думки дотримується В'ячеслав Липинський. Зокрема, в автобіографії він наголошував, що сім'я «належала до роду земельної шляхти мазовецької, якого одна лінія (що в XVI і XVII столітті писалася по імені своєї гніздової посілості в землі Нурській „de Antiqua Lipiny“)».
Зокрема, В'ячеслав Сенютович-Бережний, згадує серед далеких пращурів ще Богдана Липинського, який у 1581 році овруцький зем'янин та Петра Липинського — підстаросту Овруцького початку XVII століття, а «також Яна і Стефана, православного, 1665».
Гілка роду, до якого належав В'ячеслав Липинський, починається від Домініка Липинського та його синів Павла, Альберта-Войцеха та Яна.
Згідно з автобіографією В'ячеслава Липинського, його пращури на початку XVIII століття переїхали в Україну, «осіли на стало на Поділлі, придбали там значні земельні маєтки і займали там у XVIII і XIX століть різні земські і військові уряди».
Рід[ред. | ред. код]
I[ред. | ред. код]
Близько 1526 року
- Липинський Бартоломій
- Липинський Мацей
II[ред. | ред. код]
- Липинський Ян Бартоломійович
- Липинський Якуб Бартоломійович
- Липинський Адам Мацейович
- Липинський Домінік Мацейович
IX[ред. | ред. код]
- Липинський Павло
- Липинський Альберт-Войцех
- Липинський Ян-Ігнатій (?-1738) — придбав на Поділлі маєтки.
X[ред. | ред. код]
- Липинський Антоній Янович — в 1735 році товариш панцерної роти Йосифа Потоцького, каштеляна Брацлавського, а потім коморний воєводства Подільського (1744), мечник Подільський (1745), писар земський Кам'янець-Подільського, а від 1778 року — каштелян Галицький.
- Липинський Антоній (з другої Подільської лінії роду Липинських) — стольник Дрогицьким (1745).
- + Плоська Маріяна Альбертівна — донька Альберта Плоського, підстолія Цєхановського та Софії Хоментовської.
XI[ред. | ред. код]
- Липинський Вікентій Антонійович
- Липинський Войцех Антонійович
- Липинський Йосиф-Антоній Антонійович — товариш роти панцерної (1752 рік), стольник Дрогицький, стольник Курський (1756 р.), близько 1759 року переїхав на Поділля і одідичів село Теремковці та одружився.
- + Цецілія Текліч
XII[ред. | ред. код]
- Липинська Франциска Йосифівна
- Липинська Маріяна Йосифівна
- Липинський Ян Йосифович
- Липинський Антоній Йосифович — делегат до воєводства Подільського (1786 рік), підкоморій Кам'янецький (1796 рік), маршалок шляхти Кам'янецького повіту (1805 рік).
- + Юстина Качковська.
XIII[ред. | ред. код]
- Липинський Фабіан Антонійович — хорунжий і суддя граничним Ольгопільського повіту (1814), маршалок шляхти цього повіту (1820—1826), головою Окружного суду Подільської губернії.
- + Юзефа Ярошинська.
XIV[ред. | ред. код]
- Липинський Володимир-Северин-Мар'ян Фабіанович (1814—1883) — офіцер Харківського уланського полку, мешкав на Поділлі, потім виїхав до Гжатська Смоленської губернії, де й помер.
- + Емілія Йосипівна Бечковська герба Дрия — власниця частини села Затурці Володимирського повіту на Волині, донька Йосифа Бечковського, підкоморій Володимирського і Теклі з роду Янишевських.
- Липинська Теодора Фабіанівна
- Липинська Олександра Фабіанівна — дружини Станіслава Тизенгауза (одна по смерті другої).
- Липинський Болеслав Фабіанович
- Липинський Вацлав-Пйотр Фабіанович.
XV[ред. | ред. код]
- + Марцеліна Раціборовська — донька власника частини села Затурці, бездітна.
- Липинський Казимир-Сильвестер-Антоній Володимирович (1844—1915) — саперний офіцер у російсько-турецькій війні 1877—1878 роках, володів селом Затурці і підняв господарство на високий рівень.
- + Клара Рокицька (1853-?) — донька Аполінарія Рокицького герба Роґаля.
- Липинський Юзеф-Казимир Володимирович
- Липинський Казимир-Олександр Володимирович
XVI[ред. | ред. код]
- Вацлав-Віцентій В'ячеслав Липинський (1882—1931) — український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму, один із організаторів Української демократично-хліборобської партії та «Українського союзу хліборобів-державників», засновник державницької історичної школи.
- + Казимира Шуміньська (розлучились в 1919 році)
- Липинський Станіслав Казимирович (1884—1954) — учений-агроном, доктор філософії
- + Липинська Марія (1920—1939).
- Липинський Володимир Казимирович (1887—1976) — лікар.
- Ванда-Юліана Казимирівна Жмісевська (1891—1979) — сестра, власниця частини маєтку Торчин у Луцькому повіті, де разом з чоловіком займалася господарством до 1939 року. Згодом мешкала в Ківерцях, після Другої світової війни — на Помор'ї і в Мазурії.
- + Брунон Змієвський (Жмісевський)
XVII[ред. | ред. код]
- Липинський Ян Станіславович (1921 року народження) — вчений-агроном, залишив свої спогади про родину Липинських «Z Zaturzec do Zaturzec 1939—1994», український варіант яких виголосив у формі доповіді «Вацлав Липинський і його родина» на конференції на честь свого дядька «В'ячеслав Липинський: історико-політологічна спадщина і сучасна Україна» (1992).
- + Липинська Марія (1920 року народження)
- Липинський Ядвіга Станіславівна — вчена-селекціонер, доктор наук
- Липинський Юліан Станіславович — випускник Львівської політехніки, інженер-будівельник.
- Липинський Зігмунд Станіславович
- Липинська Єва В'ячеславівна (1909—2007, у шлюбі — Ґолковська, згодом — Сендзельовська), жила в Лондоні. Вона надіслала до СЄДІ колекцію приватних матеріалів батька: світлини 1894—1918 року, оригінальні листи до матері, дипломатичний паспорт батька з часів Директорії УНР та деякі документи. Крім того, передала 40 світлин (оригінальних та копії) родини Липинських, а також фото посмертної маски В'ячеслава Липинського, панахиди щодо В'ячеслава Липинському у Відні тощо.
- Липинський Казимир Володимирович — лікар, мешкав у Луцьку та Варшаві.
- + Липинська Марія
XVIII[ред. | ред. код]
- Липинська Єва Казимирівна
- Липинський Мартін Казимирович.
- Липинський Юрій Янович — лікар у Гданську, професор
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Осташко Тетяна. Родина В'ячеслава Липинського // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Історія, економіка, філософія. — 2015. — № 20. — С. 43—55. Архівовано з джерела 13 квітня 2017. Процитовано.
- Чернецький Євген. Липинські // Газета «День». — 2013. — 11 січня. Архівовано з джерела 11 квітня 2017. Процитовано.
- Ліпінські Ян. Вацлав Ліпінський і його родина // В'ячеслав Липинський: Історико- політологічна спадщина і сучасна Україна. — Київ; Філадельфія, 1994. — С. 235—238.
- Сенютович-Бережний Вячеслав. Рід В'ячеслава Липинського // Державницька думка. — 1952. — № 6. — С. 47.
- Bilas Lev Rostyslav. The Intellectual Development of V.Lypyns'kyj: His World View and Political Activity before World War I // Vol.IX.. — 1985. — № 3—4. — С. 58.
|