Лисивець Анастасія Іванівна
| Лисивець Анастасія Іванівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
1922 Березань, Переяславський повіт, Київська губернія, Українська СРР |
| Померла | 2011 |
| Діяльність | шкільна вчителька |
| Діти | Білоцерківець Наталка Геннадіївна |
Анастасія Іванівна Лисивець (1922, Березань — 2011) — свідок та автор спогадів про Голодомор.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася наприкінці 1922 року в селі Березань на Київщині в селянській родині Лисівців. Батько — Іван Григорович, мати — Оксана Никифорівна, сестра Галина, брати Микола та Василь. Десятирічною дівчинкою втратила майже всю родину від голоду. У 70-80-х роках 20 століття написала спогади про Голодомор та Другу світову війну.
Працювала вчителькою української мови та літератури.
Родина[ред. | ред. код]
Чоловік — Геннадій Білоцерківець, вчитель української мови та літератури.
Донька — Наталка Білоцерківець, українська поетеса і перекладачка.
Зять — Микола Рябчук — культуролог, журналіст.
Онука — Анастасія Рябчук — соціологиня.
Онук — Юрій Рябчук — музикант.
Видання[ред. | ред. код]
На початку 90-х років ХХ століття спогади про Голодомор друкувалися у періодичних виданнях Київщини та Сумщини, у журналі «Вітчизна»[1].
1993 року у видавництві «Веселка» вийшла друком повість для середнього та старшого шкільного віку «Скажи про щасливе життя…»[2].
Згодом повість була перекладена та надрукована в Румунії та Франції[3].
У 2008 році в історичній серії видавництва «К.І.С.» спогади вийшли доповненим виданням «Спомини. Великий голод. Велика війна»[4].
У 2019 році повість Скажи про щасливе життя… була надрукована у київському видавництві «К.І.С.» зі статтями Наталки Білоцерківець, Віталія Огієнка і Миколи Рябчука[5].
Цитати[ред. | ред. код]
«Влітку 1932 року забрали у нас корову i білу кобилу. Щоб батько, бува, знову не привів їх додому, голова колгоспу наказав відправити наших корову й кобилу на бойню. Миколка ще був малий зовсім та все допитувався, де наша біла кобила. Батько не витримував нескінченних запитань шестирічного сина i відповідав:
— Білу кобилу, синку, колгоспний голова з'їв…».[6]
«Дні ставали все тяжчими й тяжчими. Хоч до жнив, до першого спілого колоска, до першої паляниці час скорочувався, та сили ставало все менше й менше i ми всі вже думали, що помремо. Спочатку боялися, що не вистачить дощок у полику для трун на всіх, а потім перестали й цього боятися, нам стало байдуже. Ми не боялися більше смерті, ми хотіли, страшенно хотіли їсти».[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Рябчук М. Лікування амнезії / Микола Рябчук // Лисивець А. І. «Скажи про щасливе життя…». — Київ: К.І.С., 2019. — 104 с. — ISBN 978-617-684-246-0. — С.10
- ↑ Лисивець А. І. «Скажи про щасливе життя…»: повість для середнього та старшого шкільного віку / Анастасія Лисивець; худож. Л. В. Ільчинська. — Київ: Веселка, 1993. — 96 с. : іл.- ISBN 5-301-01041-7
- ↑ Білоцерківець Н. Пережите й незабуте / Наталка Білоцерківець // Лисивець А. І. «Скажи про щасливе життя…». — Київ: К.І.С., 2019. — 104 с. — ISBN 978-617-684-246-0. — С.85
- ↑ Спомини. Великий голод. Велика війна. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 16 лютого 2023.
- ↑ Лисивець А. І. "Скажи про щасливе життя..." / Анастасія Лисивець; упоряд. Наталка Білоцерківець; передм. Миколи Рябчука; комент. Віталія Огієнка. - Київ: К.І.С., 2019. — 104 с. - ISBN 978-617-684-246-0
- ↑ Лисивець А. І. «Скажи про щасливе життя…»: повість для середнього та старшого шкільного віку / Анастасія Лисивець ; худож. Л. В. Ільчинська. — Київ: Веселка, 1993. — 96 с. : іл.- ISBN 5-301-01041-7. — С.22-24.
- ↑ Лисивець А. І. «Скажи про щасливе життя…»: повість для середнього та старшого шкільного віку / Анастасія Лисивець ; худож. Л. В. Ільчинська. — Київ: Веселка, 1993. — 96 с. : іл.- ISBN 5-301-01041-7. — С.64.
Джерела[ред. | ред. код]
- Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам'яті до змісту вшанування роковин Голодомору 1932—1933 років [Архівовано 23 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Липовецька РДА
- Людмила Таран (12 червня 2009). Анастасія Лисивець. «Спомини. Великий голод. Велика війна», видавництво «К.І.С.». https://zn.ua/. Процитовано 16 лютого 2023.
- Віталій Огієнко. Голодомор очима жертви: іммобілізація та упокорення працею як стратегія виживання. http://uinp.gov.ua/. Український інститут національної пам'яті. Процитовано 16 лютого 2023.