Лончинські
Лончинські гербу Наленч (пол. Łonczyńscy) — польський шляхетський рід.[1]
Представники[ред. | ред. код]
- Геронім — хорунжий київський
- Пйотр (імовірно) — підчаший львівський (Львівської землі), прожив мало, дружина — Скниловська,
- Миколай — писар коронного скарбу, його опікун — Миколай Скниловський, дідич Скнилова
- Анджей — вояк, дружина — Нарайовська
- Миколай — писар коронного скарбу, його опікун — Миколай Скниловський, дідич Скнилова
- Зигмунт — третій син Героніма
- Пйотр (імовірно) — підчаший львівський (Львівської землі), прожив мало, дружина — Скниловська,
- Юзеф — комендант Кодака, дідич Куткора, з 1665 року генерал-майор інфантерії, отримав кілька королівщин, які вилучили зі складу Буського староства, 15 жовтня став буським старостою, помер у Беньковій Вишні, був похований у Рудках[2]
- Анджей — підкоморій новогрудський, дружина — Тереза Антоніна, зять Анджея Максиміліана Фредра, мав 4 сини, яких залишив під опікою вуйка Єжи Богуслава, львівського каштеляна, з них Юзеф, Томаш померли рано, Міхал — дитиною, був похований в Рудках
- Єжи Антоній — перемиський скарбник, жидачівський хорунжий, львівський каштелян, 4-й син Анджея, дружини: третя — підкоморянка галицька Тереза з Каршницьких гербу Леліва, перший її чоловік — мечник підляський Францішек Ґалецький;
- Анджей — підкоморій новогрудський, дружина — Тереза Антоніна, зять Анджея Максиміліана Фредра, мав 4 сини, яких залишив під опікою вуйка Єжи Богуслава, львівського каштеляна, з них Юзеф, Томаш померли рано, Міхал — дитиною, був похований в Рудках
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]— t. 3.— S. 10-20.
- ↑ с.12-14
Джерела[ред. | ред. код]
- Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — t. 3. — 761 s. — S. 10—20. (пол.)