Лопатинський район (Пензенська область)
| Лопатинський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Лопатинский район | |||||
| |||||
| Основні дані | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації: |  Пензенська область
| ||||
| Код ЗКАТУ: | 56242000000 | ||||
| Утворений: | 23 липня 1928 | ||||
| Населення (2017): | 13 152 | ||||
| Площа: | 1445,83 км² | ||||
| Населені пункти та поселення | |||||
| Адміністративний центр: | Лопатине | ||||
| Кількість сільських поселень: | 11 | ||||
| Сільських населених пунктів: | 40 | ||||
.svg)
| |||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка: | Офіційний сайт(рос.) | ||||
| Голова району: | Алтинбаєв Ришат Ріфатович | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
.png)
.png)
Лопатинський район (рос. Лопатинский район) — адміністративно-територіальна одиниця (муніципальний район) Пензенської області Приволзького федерального округу Росії.
Географія[ред. | ред. код]
Район розташований на південному сході Пензенської області. На північному заході межує з Шемишейським, на північному сході — з Камешкірським, на заході — з Малосердобинським районами Пензенської області, на півдні — з Саратовською областю.
Лопатинський район знаходиться в екологічно сприятливій природній зоні, тут відсутні виробництв котрі забруднюють атмосферу та є великій площі лісів. Район розміщується в лісостеповій смузі, широколистяними лісами зайнято близько 16,3% території району.
Лісові масиви зосереджені на правому березі річки Узи та на лівому березі річки Чардим. У річках водиться судак, плотва, окунь, щука.
Клімат[ред. | ред. код]
Район знаходиться в зоні помірно-континентального клімату. Зими тут теплі снігові (середня температура січня - 10 ° С), в степовій частині району часті сильні снігові бурі. Літо тепле (середня температура липня +20 ˚С), часто посушливе.
Історія[ред. | ред. код]
Заселення земель сучасного Лопатинського району почалося наприкінці 17 століття, коли стольнику Варипаєву були віддані в користування землі на лівому березі річки Узи. У цей же час на землях сучасного Лопатинського району починає селитися мордва і татари, які охороняли ці землі від нападу кримських татар, калмиків та інших степових народів, забезпечуючи безпеку Сурської дороги. У першій половині XVIII століття було засновано село Лопатине, назване на честь купців Лопатиних, що служили на оборонних лініях Пензенського краю. У XVIII столітті на цих землях селилися відставні офіцери Російської імперії.
Район утворений 23 липня 1928 року в складі Вольського округу Нижньо-Волзького краю. З січня 1934 року район у складі Саратовського краю, з грудня 1936 року — в Саратовській області.
У 1935 році зі складу району було виділено Даниловський район. 4 лютого 1939 року район переданий до складу новоствореної Пензенської області.
1958 року до складу району включена територія скасованого Даниловського району .
У 1963—1965 роках район був скасований, його територія входила до складу Шемишейського району.
Населення[ред. | ред. код]
| 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2002 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 |
| 24 929 | ↗ 28 642 | ↘ 24 205 | ↘ 19 855 | ↘ 17 838 | ↘ 16 190 | ↘ 14 911 | ↗ 14 942 | ↘ 14 872 | ↘ 14 520 | ↘ 14 247 | ↘ 13 943 | ↘ 13 674 | ↘ 13 468 | ↘ 13 152 |
- Національний склад
Росіяни — 60%; татари — 22%; мордва — 16%; інші — 2% .
Муніципально-територіальний устрій[ред. | ред. код]
У Лопатинському районі 40 населених пунктів у складі 11 сільських поселень.
| № | Сільські поселення | Адміністративний центр | Кількість НП | Населення | Площа, км² |
| 1 | Верешимська сільрада | село Верешим | 5 | ↘ 580 | 129,99[1] |
| 2 | Даниловська сільрада[ru] | село Даниловка[ru] | 4 | ↘ 1664 | 281,37 |
| 3 | Кітунькінська сільрада[ru] | село Кітунькіно (Пензенська область)[ru] | 3 | ↘ 459 | 129,12[1] |
| 4 | Козловська сільрада[ru] | село Козловка[ru] | 1 | ↘ 599 | 105,55[1] |
| 5 | Комсомольська сільрада[ru] | село Дубровське | 3 | ↘ 647 | 109,82[1] |
| 6 | Лопатинська сільрада[ru] | село Лопатине | 10 | ↘ 5193 | 194,15[1] |
| 7 | Пилковська сільрада[ru] | село Пилкове | 1 | ↘ 485 | 58,13[1] |
| 8 | Старовершаутська сільрада[ru] | село Старий Вершаут | 1 | ↘ 580 | 74,04[1] |
| 9 | Старокарлиганська сільрада | село Старий Карлиган[ru] | 2 | ↗ 784 | 67,65[1] |
| 10 | Суляєвська сільрада[ru] | село Суляєвка | 1 | ↘ 884 | 91,80[1] |
| 11 | Чардимська сільрада[ru] | село Чардим | 9 | ↘ 1 277 | 204,22[1] |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
На території Лопатинського району знаходяться — Районний краєзнавчий музей (с. Лопатине), Церква Богоявлення Господнього (с. Старий Чардим), Нікольська церква (с. Лопатине), та джерела, які є місцем масового паломництва у релігійні свята.
Економіка[ред. | ред. код]
Лопатинський район входить до складу Поволзького економічного району.
Відомі персоналії, пов'язані з районом[ред. | ред. код]
- Єфімов Андрій Семенович — український вчений, діабетолог, академік Національної академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор, Лауреат Державної премії України, Заслужений діяч науки і техніки України.
- Чесноков Федір Маркелович — ерзянський радянський письменник, прозаїк, драматург та літературознавець.
- Кривошеєва Єфимія Петрівна — ерзянська народна оповідачка, одна із засновників мордовського оповідального мистецтва[2]
- Єгоров Григорій Антонович (1891—1963) — журналіст, організатор мордовського національного друкарства.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л Пензенская область. Общая площадь земель муниципального образования [Архівовано 26 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Кривошеева Ефимия Петровна. inpenza.ru. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017 року.(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Лопатинський район [Архівовано 11 березня 2018 у Wayback Machine.] на сайті «Пензенська область: міста, села, люди»(рос.)
- Лопатинський район [Архівовано 3 липня 2011 у Wayback Machine.] на портале «Суслони»(рос.)
| |||||||
| ||||||||