Лункевич Сергій Олександрович
| Сергій Лункевич | |
|---|---|
| Serghei Lunchevici | |
 | |
| Поштова марка Молдови, 2005 рік | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 29 квітня 1934 |
| Місце народження | Кишинів, Румунське королівство |
| Дата смерті | 15 серпня 1995 (61 рік) |
| Місце смерті | Кишинів, Молдова |
| Поховання | Центральний цвинтар Кишинева |
| Громадянство | СРСР і Молдова |
| Професії | диригент, композитор, композитор, актор, фольклорист |
| Інструменти | скрипка |
| Нагороди | Орден Трудового Червоного Прапора, Народний артист СРСР, Народний артист Молдавської РСР, Заслужений діяч мистецтв Молдавської РСР, Лауреат держпремії Молдавської РСР. |
 Файли у Вікісховищі | |
Сергій Олександрович Лункевич (молд./рум. Serghei Lunchevici; 1934, Кишинев — 1995, там же) — молдавський , радянський диригент, композитор, актор, фольклорист. Народний артист СРСР (1976).
Біографія[ред. | ред. код]
Сергій Лункевич народився 29 квітня 1934 року в Кишинів, в сім'ї водія трамвая і кондукторки. Перші уроки гри на скрипці отримав у музичного педагога Наума Ісааковича Віліка (1896-1942), учня Леопольда Ауера.
У 1941 році разом з батьками був висланий до Казахстану. Після Війни повернувся до Кишинів (батько залишався на поселенні).
До 1953 року навчався у музичній школі-десятирічці ім. Е. Кокі у Г. І.Гершфельда у Кишиневі. У 1957 рік закінчив Кишинівську консерваторію (нині Академія музики, театру та образотворчих мистецтв) за класом скрипки у Е. Унтерберга (починав навчання у І. Л. Дайліса), в 1958 ріку — за класом диригування та композиції у Б. С. Мілютіна[1].
У 1955—1957 ріках — скрипаль симфонічного оркестру Молдавської філармонії (нині Національна філармонія імені Сергія Лункевича).
З 1958 года — 1-й скрипаль, художній керівник та головний диригент оркестру народної музики Ансамблю пісні та танцю «Флуєраш» Молдавської філармонії, змінивши на цій посаді композитора Д. Г.Федова.
Гастролював із оркестром за кордоном у багатьох країнах світу.
Збирач молдавського фольклору, відомий як талановитий інтерпретатор молдавської народної музики. Його називали «останнім леутаром».
Йому належать твори та аранжування для оркестру народних інструментів (у тому числі п'єси «Туга цигана» (1962), «Инвиртита Гната» (1963), «Липканська сирба» (1965), «Пам'яті Віктора Хари» (1971), пісні, музика до фільмів.
Помер 15 серпня 1995 а в Кишиневі. Похований на Центральний (Вірменський) цвинтар. Бронзовий барельєф на могилі музиканта було зруйновано наприкінці 1990-х років. Згодом встановлено нову гранітну пам'ятку.
Сім'я[ред. | ред. код]
- Перша дружина — Ізольда Борисівна Мілютіна (нар. 1932), молдавський та ізраїльський музикознавець. Доктор мистецтвознавства. Заслужений митець Молдови. Випускниця (1955) та викладач (з 1974 — завідувач кафедри композиції та музикознавства) Кишинівської консерваторії ім. Г. Музическу. Керівник відділу музикознавства АН Молдавської РСР. Автор альбому-монографії «Дойна» (Кишинев: Hyperion, 1990), спогадів «Між минулим і майбутнім» (Тель-Авів: Gutenberg, 2005). Живе в містечку Бат-Ям (Ізраїль)[2].
- Старша дочка — Ірина Сергіївна Лункевич, піаністка, викладач Академії музики та танцю ім. Рубіна в Єрусалим.
- Внучка — Дар'я Лункевич, живе в Єрусалимі.
- Тесть — Борис Семенович Мілютін (1905—1993), молдавський диригент. Народний артист Молдавської РСР (1985). Випускник Ленінградська консерваторія Ленінградської консерваторії (1936). Диригент першого симфонічного оркестру Молдови в Тирасполі (1936), з 1940 і з 1945 ріка — в Кишиніве.
- Старша дочка — Ірина Сергіївна Лункевич, піаністка, викладач Академії музики та танцю ім. Рубіна в Єрусалим.
- Друга дружина — Ніна Іванівна Лункевич (урод. Йонашку), провідна програми ансамблю «Флуєраш»[3].
- Молодша дочка — Ольга Сергіївна Лункевич, піаністка, загинула 17 квітня 2004 року в автокатастрофі.
- Внук — Володимир Володимирович Лункевич, юрист, живе в Київе.
- Молодша дочка — Ольга Сергіївна Лункевич, піаністка, загинула 17 квітня 2004 року в автокатастрофі.
- Брат - Віктор Олександрович Лункевич, математик, доцент Кишинівського політехнічного інституту.
Нагороди та звання[ред. | ред. код]
- Заслужений діяч мистецтв Молдавської РСР (1959)
- Народний артист Молдавської РСР (1966)[4]
- Народний артист СРСР (1976)
- Державна премія Молдавської РСР (1967) — за концертну програму, присвячену 50-річчю Великої Жовтневої соціалістичної революції, та високу майстерність виконання сольних номерів цієї програми
- Два ордена Трудового Червоного Прапора (1960 і 1967)
- Орден Дружби Народів (1985)
- Орден Республіки (1993)
Фільмографія[ред. | ред. код]
Ролі в кіно[ред. | ред. код]
Композитор[ред. | ред. код]
- 1966 — Червоні галявини (совм. з І. Бурдіним)
Пам'ять[ред. | ред. код]
- У 2003 році Молдавській філармонії було присвоєно ім'я Сергія Лункевича.
- У Кишиневі, на будинку по вулиці Штефан чол Маре, де жив С. Лункевич зі своєю родиною, прикріплений барельєф на згадку про нього.
Публікації[ред. | ред. код]
- З. Лункевич. Щоб була схожа на тебе: Для змішаного хору без супроводу / Обробка для хору Вас. Мунтяна; Слова Є. Крімерман. - Кишинів: Тімпул, 1971. - 10 с.
- З. Лункевич. Схоже на тебе: Для духового оркестру / Оркестрування А. Доріна. Слова Є. Крімермана. - Кишинів: Тімпул, 1976. - 23 с.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Серго Бенгельсдорф «Наша консерваторська юність». Архів оригіналу за 25 квітня 2014. Процитовано 24 квітня 2014.
- ↑ Ізольда Мілютіна
- ↑ Ніна Йонашку[недоступне посилання з Липень 2018]
- ↑ ro:Serghei Lunchevici
Посилання[ред. | ред. код]
|
- Народились 29 квітня
- Народились 1934
- Уродженці Кишинева
- Померли 15 серпня
- Померли 1995
- Померли в Кишиневі
- Поховані на Центральному цвинтарі Кишинева
- Випускники Кишинівського інституту мистецтв
- Академічні музиканти Молдови
- Академічні музиканти СРСР
- Народні артисти Молдавської РСР
- Заслужені митці Молдовської РСР
- Етнографи СРСР
- Етнографи Молдови