Лучина Ніна Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лучина Ніна Іванівна
Дата народження 28 листопада 1918(1918-11-28)
Місце народження Ялта, Таврійська губернія
Дата смерті 12 березня 1989(1989-03-12) (70 років)
Місце смерті Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Громадянство  СРСР
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d]
Професія кінокритик, редакторка сценарію, редакторка
Членство НСКУ
IMDb ID 12579880

Лучина Ніна Іванівна — радянський український кінокритик. Лауреат премії Спілки кінематографістів України (1981). Нагороджена медалями, знаком «Отличник кинематографии СССР».

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народилась 28 листопада 1918(19181128) року в Ялті в родині директора картини І. Л. Лучина. Навчалась на філологічному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1937—1941).

Працювала старшим і головним редактором Управління по виробництву фільмів Міністерства культури України, редактором на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка (фільми «Роман і Франческа» (1960), «Врятуйте наші душі» (1960), «Українська рапсодія» (1961) та ін.) та студії «Укркінохроніка», головним редактором студії «Укртелефільм», в Бюро пропаганди радянського кіномистецтва Спілки кінематографістів України.

Автор книг: «Літературний сценарій і фільм» (К., 1960, у співавт. з Т. Шапоренко), «Кіно — важливий засіб комуністичного виховання» (К., 1962), «Кіно — мистецтво мільйонів» (К., 1968), статей у збірниках і періодичній пресі, ряду сценаріїв науково-популярних та хронікально-документальних фільмів.

Упорядкувала збірник «Ігор Савченко» (К., 1980, у співавт. з Т. Дерев'янко).

Була членом Спілки кінематографістів України.

Померла 12 березня 1989 року в Києві. Похована на Лук'янівському кладовищі.

Література[ред. | ред. код]

  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.97.