Любов до ближнього

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Любов до ближнього
любовь к ближнему
Жанр комедія
Режисер Микола Рашеєв
Сценарист Олександр Бородянський
У головних
ролях
Катерина Васильєва
Віктор Павлов
Оператор Фелікс Гілевич
Композитор Георгій Гаранян
Художник Олексій Левченко
Кінокомпанія Кіностудія ім. О. Довженка
Тривалість 74 хв.
Країна СРСР СРСР
Рік 1988
IMDb ID 5693124
Рейтинг IMDb: 6.3/10 stars

«Любов до ближнього» — радянський телефільм з двох новел, трагікомедія 1988 року, знятий режисером Миколою Рашеєвим на Кіностудії ім. О. Довженка.

Сюжет[ред. | ред. код]

«Монумент»[ред. | ред. код]

У заштатному містечку вирішили поставити пам'ятник Пушкіну. На конкурс було представлено два проєкти, обговорення проходило бурхливо. Але комісія не змогла вибрати найкращий проект і ухвалила «мудре» рішення — замість пам'ятника насипати в центрі міста курган на честь ювілею… російських залізниць.

«Любов до ближнього»[ред. | ред. код]

На приморському пляжі панує небувале пожвавлення — народ зібрався, щоб подивитися, як зі скелі впаде людина. Але раптом з'ясовується, що видовище не відбудеться — просто господар пляжного кабачка вигадав цей трюк, прагнучи залучити відвідувачів до свого закладу. Невдоволені глядачі розходяться. І тоді трапляється непередбачене — забута всіма людина, намагаючись спуститися зі скелі, зривається і гине.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]