Люсьєн Піссарро
.PNG)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Люсьєн Піссарро (фр. Lucien Pissarro; 20 лютого 1863, Париж — 10 липня 1944) — французький художник, графік і ксилограф, представник пуантилізму. Син Каміля Піссарро. Починаючи з 1890 року, жив і працював в Англії.
Життя та творчість[ред. | ред. код]
Навчався живопису під керівництвом батька. У 1885 році Люсьєн через батька познайомився з Полем Сіньяком і Жоржем Сера, чиї дружба і творчість вплинули на нього. В 1886 він виставив на 8-й виставці імпресіоністів десять своїх робіт, в яких відчувався вплив Сера і Сіньяка. Здебільшого публіка та критики не могли відрізнити один від одного твори Сера, Сіньяка та обох Піссарро. Незвичайність картин, створених цими різними художниками, які працювали ідентичною палітрою і спиралися на загальний метод, була дуже вражаюча для того, щоб відвідувачі могли вловити тонкі індивідуальні особливості.
Цікавився також скульптурою та графікою. Разом з Максимільєном Люсом він заснував у Ланьї художню групу Groupe de Lagny, яка вважала своїм завданням розвиток теорії кольору Жоржа Сера та його техніки поділу кольору. Виставляв свої роботи і в Брюсселі у 1888 році, з бельгійською авангардистською групою художників Les XX.
З 1890 Люсьєн Піссарро жив і працював в Лондоні. У 1892 році він одружився з Естер Бенсусан; їхня єдина дочка, Оровіда, теж стала художницею. Люсьєн відіграв важливу роль у поширенні імпресіонізму в Англії. З 1904 він регулярно виставлявся в Новому англійському клубі мистецтв, а пізніше брав участь у виставках групи Fitzroy Street Group.
У 1916 році прийняв британське підданство. Був одним із засновників художньої групи Кемден Таун. У 1919 році створив групу Монарро, з секретаріатами в Лондоні (керівник — художник Джеймс Болівар Менсон) та в Парижі (керівник — бельгійський художник Тео ван Рейссельберге), метою якої було відродження інтересу громадськості до імпресіоністського живопису, особливо до творчості Клода Пісарро. Група проіснувала три роки.
Пейзаж залишався основною темою у творчості, але Писсарро зрідка писав і натюрморти, і портрети (переважно своєї сім'ї). Після від'їзду Люсьєна до Англії Каміль Піссарро розпочав тривале, майже щоденне листування із сином. Ці листи є важливими документами історія імпресіонізму.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119220555 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Lucien Pissarro
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ а б Orovida Pissarro / T. Gallagher — London: Times Newspapers, 1968. — Iss. 57328. — P. 8. — ed. size: 440581 — ISSN 0140-0460; 0956-1382; 1363-7746
- ↑ а б в г д Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
- ↑ http://www.moma.org/collection/works/23561
- ↑ Abregé de l'art poétique françois
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/513998
|
