Лютеранська церква (Таганрог)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лютеранська церква
47°13′00″ пн. ш. 38°55′23″ сх. д. / 47.21667600002777476220° пн. ш. 38.92323300002777842° сх. д. / 47.21667600002777476220; 38.92323300002777842Координати: 47°13′00″ пн. ш. 38°55′23″ сх. д. / 47.21667600002777476220° пн. ш. 38.92323300002777842° сх. д. / 47.21667600002777476220; 38.92323300002777842
Країна  Росія і  Російська імперія
Розташування Таганрог,
Ростовська область
Тип храм
Дата заснування 1864
Початок будівництва 1864
Побудовано 1864

Лютеранська церква. Карта розташування: Росія
Лютеранська церква
Лютеранська церква
Лютеранська церква (Росія)
Лютеранська церква. Карта розташування: Росія
Лютеранська церква
Лютеранська церква
Лютеранська церква (Росія)
Мапа

Лютеранська церква (рос. Лютеранская церковь) — культова споруда, яка була заснована в Таганрозі в 1864 році і проіснувала до 1923 року[1].

Історія[ред. | ред. код]

Лютеранське товариство вирішило заснувати в Таганрозі церкву для власних потреб. У 1864 році для цього було придбано ділянку на розі Миколаївської вулиці і Кампенгаузенського провулка. Вартість ділянки і будівель на ній склала 4600 рублів. У той час, місцевість, що оточувала ділянку, не відрізнялася щільною забудовою. В сусідніх кварталах розташовувалося близько 2-3 будинків, поблизу були торгові ряди. Сама церква була оточена заростями бузку. Будівлю майстерні стали використовувати як Євангелічно-Протестантський молитовний будинок[2].

При відкритті церкви у Таганрозі проживало 84 людини протестантського віросповідання. З них — 53 чоловіки та 31 жінка. Це були службовці посольств, працівники заводів, ремісники і торговці. Церкву відвідували директори багатьох таганрозьких підприємств з дружинами і дітьми, зокрема засновник пивоварного заводу в Таганрозі Християн Фрідріхович Біллі з сім'єю, директор шкіряного заводу Еміль Фейт з дружиною Ольгою Тіссен.

Колишню майстерню поступово стали облаштовувати і пристосовувати для проведення богослужінь. Роботи для цього велися постійно. До 1887 року приміщення було сильно змінено. Змінився вигляд багатьох дворових будівель, а внутрішнє приміщення колишньої столярної майстерні облагородили: фасад будівлі тепер закривала чавунна решітка з воротами. З правого боку від церкви розташовувалася будівля церковно-приходської школи — її можна побачити і в XXI столітті. Металевий стовпчик від огорожі, виконаний в готичному стилі, був збережений — його можна побачити поблизу будівлі взуттєвої фабрики.

Багато змін з будівлею лютеранської церкви відбулося у 1879 році, коли став пастором пробст Микола Штраус. У цей час художник Шкитко написав і пожертвував для церкви ікону «Ходіння по водах». Микола Штраус продовжував служити у церкві і на початку XX століття. Він проводив служби не тільки для жителів Таганрога, але й для жителів найближчих селищ, оскільки таганрозька Лютеранська церква була єдиною в окрузі. У 1923 році церква перестала існувати.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лютеранская церквь//Кирха. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
  2. Лютеранская церковь//Энциклопедия Таганрога, Ростов-на-Дону. Ростиздат, 2003. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 листопада 2017.