Лілі Ньютон
| Лілі Ньютон | |
|---|---|
| Народилася |
26 січня 1893[3] Пенсфордd, Publowd, Бат і Північно-Східний Сомерсет, Сомерсет, Англія, Сполучене Королівство[3] |
| Померла |
26 березня 1981[1][2][3] (88 років) Pontardawed, Ніт-Порт-Толбот, Уельс, Велика Британія[3] |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія Сполучене Королівство |
| Діяльність | ботанік, фікологиня |
| Галузь | ботаніка |
| Alma mater | Бристольський університет і Montpelier High Schoold |
| Знання мов | англійська |
| Заклад | Валійський університетd[3] |
Лілі Ньютон (англ. Lily Newton; 26 січня 1893 — 26 березня 1981) — професор ботаніки та проректор в Університеті Уельсу.
Біографія[ред. | ред. код]
Лілі Ньютон народилася 26 січня 1893 року у Пенсфорді, графство Сомерсет[5], у родині Джорджа та Мелінди Баттен[6]. Вона вивчала ботаніку у Бристольському університеті та закінчила його з відзнакою[5].
У 1919 році Лілі стала асистентом лектора з ботаніки у Бристольському університеті, наступного року вона почала працювати у коледжі Біркбек Лондонського університету лектором з ботаніки[7]. У 1923 році вона отримала посаду дослідника з природничої історії у Британському музеї та Імперському коледжі Лондона[7]. У 1925 році Лілі Ньютон вийшла заміж за доктора Вільяма Френка Ньютона, перспективного цитолога садівничого інституту Джона Іннса. На жаль, вона овдовіла через 2 роки[7][8]. З 1927 до 1928 року вона працювала у садівничому інституті Джона Іннса, допомагаючи готувати праці свого чоловіка до друку[5].
У 1928 році Ньютон переїхала до Уельсу, почала викладати ботаніку в університеті Аберіствіту[7]. У 1930 році стала професором ботаніки[7]. Під її керівництвом відділ мав високу репутацію як в Уельсі, так і за його межами. Відбулося значне збільшення кількості студентів, а також впроваджено інтенсивну програму досліджень, тісно пов'язану з місцевими проблемами[9]. Вона була проректором університету Уельсу в 1951—1952 роках, а згодом, після раптової смерті ректора Айфора Л. Еванса, виконувачем обов'язків ректора у 1952—1953 роках[7][9]. У 1959 році Лілі Ньютон була обрана заслуженим професором у відставці; у 1973 році вона отримала звання почесного доктора Університету Уельсу.
Лілі Ньютон досліджувала питання поширення рослин та водоростей. У 1931 була видана її книга A Handbook of the British Seaweeds. У цій публікації дана систематизація близько 750 видів водоростей, поширених біля берегів Британських островів[10]. Під час Другої світової війни Міністерство охорони здоров'я Британії було стурбоване можливою нестачею агару, необхідного для наукових, харчових та лікарських цілей. Це трапилося особливо після подій у Перл-Гарборі, коли японські поставки були зупинені[11]. Перед Лілі Ньютон було поставлено завдання координувати роботи щодо масштабного виробництва агару з британських водоростей. Крім того, вона відповідала за польові дослідження водоростей Gigartina stellata та Chondrus crispus[5].
Ньютон також читала лекції з тематики викопних та квіткових рослин, а також відіграла важливу роль у становленні руху охорони природи в Уельсі.
Лілі Ньютон займала посади президентів ряду товариств: очолювала секцію К Британської наукової асоціації у 1949 році; Британського Альгологічного товариства у 1955—1957 роках та Британської Федерації освіти у домашньому господарстві у 1957-63 роках[7].
Лілі Ньютон померла у своєму будинку у Свонсі 26 березня 1981 року[7].
Окремі публікації[ред. | ред. код]
- Newton, L. A handbook of the British seaweeds. London: British Museum, 1931
- Newton, L. Plant distribution in the Aberystwyth district: including Plynlimon and Cader Idris. Aberystwyth: Cambrian News, 1933?
- Orr, A.P., Newton, L., Marshall, S.M. A study of certain British seaweeds and their utilisation in the preparation of agar. London: HMSO, 1949
- Newton, L. Seaweed utilisation. London: Sampson Low, 1951
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Міжнародний індекс назв рослин — 1999.
- ↑ а б автор назви (ботаніка)
- ↑ а б в г д е Jones G. Lily Newton (Née Batten) (1893–1981) // British phycological journal — 1982. — Vol. 17, Iss. 1. — P. 1–4. — ISSN 0007-1617; 2331-2238 — doi:10.1080/00071618200650011
- ↑ IPNI, L.Newton
- ↑ а б в г Jones, Gareth. Lily Newton (Née Batten) (1893–1981). British Phycological Journal. 17 (1): 1—4. doi:10.1080/00071618200650011. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 23 лютого 2017.
- ↑ Who's Who. www.ukwhoswho.com. Процитовано 23 січня 2016.
- ↑ а б в г д е ж и Professor Lily Newton Papers - Archives Catalogue. archives.aber.ac.uk. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 23 січня 2016.
- ↑ The Times Digital Archive. find.galegroup.com. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2016.
- ↑ а б Ellis, E.L. (1972). The University College of Wales Aberystwyth 1872-1972. Cardiff: University of Wales Press.
- ↑ Reviews. New Phytologist (англ.). 31 (3): 220—222. 1 серпня 1932. doi:10.1111/j.1469-8137.1932.tb07442.x. ISSN 1469-8137. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 24 лютого 2017.
- ↑ Russell, Frederick (November 1978). Sheina Macalister Marshall. 20 April 1896-7 April 1977 on JSTOR. Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society. 24: 368—389. doi:10.1098/rsbm.1978.0011. JSTOR 769764.
Посилання[ред. | ред. код]
- Понад 600 робіт Ліліан Снеллінг [Архівовано 17 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Роботи Ліліан Снеллінг у бібліотеці та архіві К'ю [Архівовано 12 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Frans Stafleu and Richard Sumner Cowan (1985). Taxonomic literature: a selective guide to botanical publications and collections with dates, commentaries and types (TL2). Т. 5. Bohn, Scheltema & Holkema, and Smithsonian libraries. с. 711. doi:10.5962/bhl.title.48631. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 23 лютого 2017.
|
|
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |