Лісняк Владислав Юрійович
Владислав Лісняк Лісняк Владислав Юрійович | ||
---|---|---|
Сержант | ||
Загальна інформація | ||
Народження |
31 серпня 1995 с. Орлівщина, Дніпропетровська область | |
Смерть |
13 березня 2022 (26 років) Маріуполь | |
Національність | українець | |
Псевдо | «Ітачі» | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | МВС України | |
Рід військ | Національна гвардія | |
Формування | Полк «Азов» | |
Війни / битви | Російсько-українська війна | |
Нагороди та відзнаки | ||
|
Владислав Юрійович Лісняк — сержант окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, що загинув у ході російського вторгнення в Україну у 2022 році.
Головний сержант 3-го взводу 2-ї роти оперативного призначення 2-го батальйону оперативного призначення ОЗСП «Азов»
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в селі Орлівщина Дніпропетровської області.
З 2014 року у віці 18 років, не маючи жодного сумніву пішов захищати Батьківщину, де службу в Національній Гвардії України військова частина А3036 у складі, якої приймав безпосередньо участь в антитерористичній операції в зонах бойових дій на території Донецької та Луганської областях: м. Славянськ, м. Попасне. Був нагороджений відзнакою Президента України за участь в антитерористичній операції та нагрудним знаком «Ветеран війни» [1]
У 2020-му вступив до Запорізького національного університету, але не встиг завершити навчання.
В 2020 році підписав контракт з окремим загоном спеціального призначення АЗОВ Військової частини А3057 Східного оперативного-територіального обʼєднання Національної гвардії України [1].
Починаючи з 24 лютого 2022 року він перебував в м. Маріуполь, де при розподілі на позиціях був призначений командиром підрозділу, для відбиття ворожих атак проти військ Російської Федерації.
Загибель[ред. | ред. код]
13 березня 2022 під час виконання бойового завдання отримав поранення. Він прикривав відхід свого підрозділу, потрапив під мінометний обстріл та отримав смертельні поранення [2].
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов'язку.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 25 березня 2022 року № 168/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Сержанти (Україна)
- Народились 31 серпня
- Народились 1995
- Померли 13 березня
- Померли 2022
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Українські воїни, загиблі під час російського вторгнення в Україну 2022
- Померли в Маріуполі
- Учасники битви за Маріуполь (2022)