Ліщанці
| село Ліщанці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Бучацька міська громада |
| Облікова картка | Ліщанці |
| Основні дані | |
| Засноване | 21 березня 1991 |
| Колишня назва | Ліщинці |
| Населення | 1 050 |
| Площа | 19,29 км² |
| Густота населення | 54,85 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48422 |
| Телефонний код | +380 3544 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°59′11″ пн. ш. 25°23′14″ сх. д. / 48.98639° пн. ш. 25.38722° сх. д.Координати: 48°59′11″ пн. ш. 25°23′14″ сх. д. / 48.98639° пн. ш. 25.38722° сх. д. |
| Водойми | Стрипа |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1 |
| Сільський голова | Павлишин Тетяна Іванівна |
| Карта | |
  Ліщанці | |
 Ліщанці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ліща́нці (давніша назва Ліщинці[1]) — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Центр колишньої Ліщанецької сільської ради, за 14 км від центру громади й 17 км від найближчої залізничної станції Бучач. Населення 1050 осіб (2003).
Історія[ред. | ред. код]
Згадується 19 лютого 1459 року в книгах галицького суду[2].
Відоме від 1587 року.
Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар», «Відродження», «Рідна школа» та інші, кооператива.
У 1908 році було: членів «Просвіти» — 31, книжок у бібліотеці 70; голова філії — отець Носковський Володислав.[3]
Про минуле Ліщинців зберігся літопис Г. Комарницького (рукопис).
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[4].
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[5].
Політика[ред. | ред. код]
Парламентські вибори, 2019[ред. | ред. код]
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610163, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 725 виборців, явка 63,17%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 34,23%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 16,33%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 15,21%.[6] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 41,03%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 18,39%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 14,13%[7].
Самоврядування[ред. | ред. код]
Сільська рада, голова — Олійник Світлана Петрівна.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці (1832, кам'яна).
- Капличка (2000).
- Пам'ятний хрест на честь скасування панщини у 1848 році (відновлений 1992).
- Братська могила односельців, полеглих у німецько-радянській війні (1989).
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- громадський діяч В. Горбатюк.
Працювали, перебували[ред. | ред. код]
- отець Носковський Володислав — парох села (УГКЦ), голова філії «Просвіти».
Галерея[ред. | ред. код]
-
Вигляд на село з пагорба -
Церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці -
Статуя Божої Матері -
Пам'ятні хрести -
Автобусна зупинка
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Калейдоскоп минулого / Бучач і Бучаччина. Історично-Мемуарний Збірник, — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто: НТШ, Український архів. 1972.- 944с., іл. с. 574
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.261, № 2903 [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
- ↑ В. Колцьо. Праця і розвиток читалень т-ва «Просвіта» в Бучаччині // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 257.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
Література[ред. | ред. код]
- Бортик О., Уніят В. Ліщанці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 618—619. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Вітик П., Ковальков Ю. Ліщанці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 382. — ISBN 966-528-199-2.
- Ліщанці // Калейдоскоп минулого / Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 574–578.
- Leszczańce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 168. (пол.) — S. 168—169. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [Архівовано 12 травня 2017 у Wayback Machine.]
| ||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |