Макаревич Дмитро Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Макаревич
Дмитро Анатолійович Макаревич
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 29 листопада 1997(1997-11-29)
м. Вараш, Рівненська область, Україна
Смерть 14 травня 2022(2022-05-14) (24 роки)
Донецька область, Україна
(загинув у ході бойових дій)
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС
Війни / битви Російсько-українська війна / Битва за Донбас
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дмитро Анатолійович Макаревич (1997—2022) — старший солдат Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 29 листопада 1997 року в м. Вараш Рівненської області. У 2002 році разом із мамою переїхав у с. Кропивну Золотоніського району Черкаської області. Тут закінчив 11 класів Кропивнянської школи, вступив до Золотоніського професійного ліцею, де здобув професію водія. По завершенні — працював у компанії «Кернел». У 2018 році пішов на службу до лав Збройних Сил України. Після строкової служби повернувся до роботи в компанію. У 2021 році створив власну сім'ю.

З початком російського вторгнення в Україну в 2022 році пішов захищати українську землю, служив у Державній прикордонній службі України. Загинув 14 травня 2022 року в результаті ворожого артилерійського обстрілу вогневих позицій на передньому краю оборони Донецької області.[1][2]

Похований у с. Кропивна на Черкащині[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (17.11.2022) (посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Під час виконання бойового завдання загинув сержант Дмитро Макаревич. 18000.com.ua. 19 травня 2022. Процитовано 5 грудня 2022.
  2. Двох прикордонників з Черкащини посмертно нагороджено орденами. Прочерк. 4 грудня 2022. Процитовано 5 грудня 2022.
  3. Війна забрала життя нашого земляка із Золотоніщини. zoloto.city. 18 травня 2022. Процитовано 5 грудня 2022.
  4. Указ Президента України від 1 грудня 2022 року № 818/2022 «Про відзначення державними нагородами України »