Макаров Руслан Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руслан Макаров
Макаров Руслан Анатолійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 1993(1993)
с. Лукашівка Ладижинського району (з 2020 року - Ладижинської міської територіальної громади Гайсинського району) Вінницької області, Україна
Смерть 21 квітня 2022(2022-04-21)
під с. Времівка Волноваського району Донецької області
(загинув у ході російського вторгнення в Україну)
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Руслан Анатолійович Макаров — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис[ред. | ред. код]

Руслан Макаров народився 1993 року в селі Лукашівка Ладижинського району (з 2020 року — Ладижинської міської територіальної громади Гайсинського району) Вінницької області. Він рано залишився сиротою. 6 травня 2021 року підписав контракт з однією з військових частин Збройних Сил України. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій. Загинув 21 квітня 2022 року у жорстокому бою під селом Времівка Волноваського району Донецької області. Чин прощання із загиблим відбувся 26 квітня 2022 року на центральній площі фонтанів міста Ладижина на Вінничині[1][2][3].

Родина[ред. | ред. код]

У загиблого залишилася дружина брат та сестра.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Був круглим сиротою. У бою за Україну загинув Руслан Макаров. Вінницька правда (укр.). 25 квітня 2022. Архів оригіналу за 26 жовтня 2022. Процитовано 26 жовтня 2022.
  2. У Ладижині «живим коридором» провели в останню путь 29-річного захисника. https://www.vinnitsa.info (укр.). 26 квітня 2022. Процитовано 26 жовтня 2022.
  3. Віддав своє життя за Україну. Ладижинська міська рада. Офіційний сайт (укр.). 26 квітня 2022. Процитовано 26 жовтня 2022.
  4. Володимир Зеленський відзначив воїнів-захисників України державними нагородами. Арміяinform (укр.). 11 травня 2022. Процитовано 26 жовтня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]