Малиновський Микола (1799–1865)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малиновський Микола
Народився 17 грудня 1799(1799-12-17)[1]
Помер 29 червня 1865(1865-06-29)[1][2] (65 років)
Вільнюс, Російська імперія[2]
Поховання цвинтар Расу
Країна  Республіка Польща
 Російська імперія
Діяльність історик, землевласник, літератор, редактор, археолог, публіцист, видавець, редактор
Alma mater Імператорський віленський університетd
Галузь історія[3], археологія[3] і публіцистика[3]
Членство Віленська археологічна комісія
Краківське наукове товариствоd[2]
Рід Малиновські гербу Побог

CMNS: Малиновський Микола у Вікісховищі

Мико́ла Малино́вський (пол. Mikołaj Malinowski, лит. Mikalojus Malinovskis, 17 грудня 1799 — 29 червня 1865) — історик, археограф, видавець документів з історії Великого князівства Литовського та Речі Посполитої (Польщі, Литви, України, Білорусі).

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався у Віленському університеті, учень Готфріда Ернста Гроддека та Йоахима Лелевеля. Був членом таємного товариства філаретів, обраний головою «синього» відділення товариства.

З листопада 1823 по квітень 1824 року за участь у таємному студентському товаристві перебував ув'язнений під слідством і судом. Уникнувши заслання, жив у Вільні, друкувався в місцевій періодичній пресі, входив до складу Віленської археологічної комісії.

З 1859 року Микола Іванович Малиновський був дійсним членом особового складу Музею Старовини Віленської археологічної комісії.

Надрукував близько десяти наукових статей. Посмертно опубліковано його спогади (Краків, 1907). Найважливішим внеском у науку вважається видання історичних джерел - "Хроніки" Мацея Стрийковського (Вільна, 1846), "Хроніки" Ваповського (Вільна, 1847, у власному перекладі з латинської на польську). Зібрав велику бібліотеку у кілька тисяч томів, яку після його смерті придбав Ян Дзялинський для Курницької бібліотеки.

Під його керівництвом було видано багато цінних праць з польсько-литовсько-української історії:

  • Zrzódła do dziejów polskich Tom 1 (1844) Tom 2 (1844)
  • Kronika polska, litewska, żmódzka i wszystkiéj Rusi Macieja Stryjkowskiego Tom 1 (1846) Tom 2 (1846)
  • Pamiętniki o dawnéj Polsce z czasów Zygmunta Augusta, obejmujące listy Jana Franciszka Commendoni do Karola Boromeusza z Biblioteki Berberiańskiej Tom 1 (1847) Tom 2 (1847)
  • Dzieje Korony Polskiéj i Wielkiego Księstwa Litewskiego od roku 1380 do 1535 Tom 1 (1847) Tom 2 (1847) Tom 3 (1848)
  • Żywoty arcybiskupów gnieźnieńskich, prymasów Korony Polskiéj i Wielkiego Księstwa Litewskiego, od Wilibalda do Andrzeja Olszowskiego włącznie Tom 1 (1860) Tom 2 (1860) Tom 3 (1860) Tom 4 (1860) Tom 5 (1860)

Похований на цвинтарі Расу у Вільні.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]