Мар'їнка (Синельниківський район)
село Мар'їнка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Синельниківський район |
Громада | Іларіонівська селищна громада |
Облікова картка | Мар'їнка |
Основні дані | |
Засноване | 1873 |
Населення | 104 |
Поштовий індекс | 52540 |
Телефонний код | +380 5663 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°19′57″ пн. ш. 35°17′29″ сх. д. / 48.33250° пн. ш. 35.29139° сх. д.Координати: 48°19′57″ пн. ш. 35°17′29″ сх. д. / 48.33250° пн. ш. 35.29139° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
76 м |
Водойми | річка Ворона |
Місцева влада | |
Адреса ради | 52540, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с.Мар'ївка, вул.Українська,59 |
Сільський голова | Безп'ята Тетяна Степанівна |
Карта | |
Мапа | |
Ма́р'їнка — село в Україні, у Ілларіонівській селищній громаді Синельниківському району Дніпропетровської області. У 1873—1914 рр. мало назву Марінфельд (нім. Marienfeld), у 1914-1941- Мар'ївка (нім. Marjewka), у 1941—1943 — Марінталь (нім. Mariental).
Населення за переписом 2001 року становить 104 особи.
Географія[ред. | ред. код]
Село Мар'їнка знаходиться на березі річки Ворона, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Мар'ївка, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Веселе.
Історія[ред. | ред. код]
У 1873 році 40 сімей поселенців з Ямбурга орендували близько 1700 десятин землі на період 12 років у графині Марії Воронцової-Дашкової. На честь графині поселення назвали Марієнфельд, з 1914 року — Мар'ївка. Оренда постійно поновлювалася, у 1905 році площа землі була скорочена до 997 десятин. Оскільки поселенці не мали власної землі, будинки в основному були глиняні та вкриті соломою чи очеретом. Окремі кам'яні будинки були криті драницями.
Під час голодомору 1921—1923 років в колонії померло 28 мешканців.
В 1925 році в колонії Мар'ївці Карл-Марксівського (Мануйлівського) району Катеринославської округи налічувалось 40 господарств, 315 мешканців, 2 кузні, 1 школа.[1]
Під час голодомору 1932—1933 років в селі померло 27 осіб.
У 1931—1941 роках в селі було репресовано 22 особи.
Перед початком німецько-радянської війни в 1941 році населення складало 75 родин, 377 осіб, в тому числі: німців — 75 родин, 376 осіб, українців — 1 особа.
Незабаром після початку німецько-радянської війни 38 придатних чоловіків були призвані до війська. Більшість із них згодом дезертирувала і повернулася в село. 6 вересня 1941 року всіх чоловіків віком від 15 до 60 років (всього 115 осіб) зібрали разом і мобілізували до так званої «трудової армії» далеко за межі України. З них врятувався лише місцевий учитель. Жінки та діти від 15 років повинні були копати окопи. 28 вересня 1941 року в село було зайнято НКВС і почалася депортація населення, що залишилося. Жінок і дівчат жорстоко били і кидали на підводи. Завдяки тому, що у НКВС не вистачало транспорту, а німецькі війська вже були поблизу, частина населення залишилася в селі. Загалом було депортовано 122 особи. Їх на залізничній станції Васильківці завантажили до телячих вагонів і вивезли до міста Семипалатинська у Казахстані. Там всіх перевантажили до трюму буксирного пароплава і відправили вверх по течії річки Іртиш. Депортованих розподілили по селах Талиця, Булак, Баженівка та Нива.
Німецькі угруповання зайняли територію навколо села 1 жовтня 1941 року. Боїв у цьому районі не велося.
В 1942 році в селі Марінталі Синельниківського ґебіту генеральної округи Дніпропетровськ Райхскомісаріату Україна населення складало 72 родин, 278 осіб, в тому числі німців — 72 родин, 275 осіб, українців — 3 особи.
Посилання[ред. | ред. код]
- Звіти «оперативної групи Штумпп». tsdea.archives.gov.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
- Погода в селі Мар'їнка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Описание населенных мест Екатеринославской губернии (на 1-е января 1925 г.) — Екатеринослав: Типо-Литография Екатерининской ж. д., 1925. — с.290-291
|