Мармарай (тунель)
| Мармарай | |
| Дата створення / заснування | 2013 |
|---|---|
 | |
| Названо на честь | Мармарай |
| Країна |
 Туреччина |
| Адміністративна одиниця |
Фатіх Ускюдар |
| Власник | Турецькі державні залізниці |
| Оператор | TCDD Taşımacılık |
| Архітектор | Taisei Corporationd |
| Дата офіційного відкриття | 29 жовтня 2013 |
| Проходить над/під | Босфор |
| Наступна переправа нижче за течією | Тунель Євразія |
| Наступна переправа вище за течією | Перший Босфорський міст |
| Несе на собі | Мармарай |
| Довжина або відстань | 13,5 км |
| Маршрутна карта | Template:Marmaray tunneld |
 | |
 Мармарай у Вікісховищі | |
Координати: 41°01′11″ пн. ш. 28°59′48″ сх. д. / 41.01972222224999598° пн. ш. 28.99666666669444481° сх. д.
Тунель Мармарай (тур. Marmaray Tüneli) — підводний залізничний тунель довжиною 13,5 км у Стамбулі, Туреччина, під протокою Босфор, який сполучає Казличешме[en], Зейтінбурну в Європі та Айриликчешмесі[en] в Азії. Тунель складається з двох одноколійних тунелів з трьома станціями: Єнікапи, Сіркеджі та Ускюдар.
Тунель Мармарай був відкритий для пасажирських перевезень 29 жовтня 2013 року. У березні 2019 року було завершено наземну частину проекту Мармарай і через тунель почали здійснувати звичайний рух поїздів, включаючи приміські (уся лінія), YHT та вантажні перевезення. Тунель є найглибшим зануреним трубним тунелем у світі.
Історія[ред. | ред. код]
Плани будівництва сучасного транс-Босфорського тунелю були запропоновані в 1997 році на основі техніко-економічного обґрунтування десять років тому, а необхідне фінансування було забезпечено в 1999 році. Підготовчі роботи над проектом розпочалися в 2001 році. Будівництво розпочалося у травні 2004 року. Тунель було побудовано турецько-японським консорціумом на чолі з Taisei Corporation[en]. Будівництво тунелю було завершено 20 жовтня 2008 року, а рейки були смонтовані в 2009 році. Завершення проекту було відкладено через археологічні відкриття поблизу Сіркеджі, з артефактами віком 8000 років тому. [1]
Тестові випробування почалися 6 серпня 2013 року, а експлуатацію розпочато 29 жовтня з церемонії в Ускюдарі . [2]
Операції[ред. | ред. код]
Турецькі державні залізниці володіють тунелем, а поїзди обслуговує TCDD Taşımacılık. Обидва тунелі електрифіковані повітряним проводом 25 кВ змінного струму 50 Гц.
Західний портал тунелю знаходиться в Казличешме, Зейтінбурну на фракійській стороні міста, на захід від Фатіха. З трьох колій, які підходять до західного порталу, дві з них входять в тунель, а третя колія продовжується до станції Сіркеджі.
Східний портал тунелю розташований в Айриликчешмесі, Кадикьой в анатолійській частині міста. Станція Айрилик-Чешмесі розташована прямо біля східного порталу. Після станції Айрилик-Чешмесі дві колії з'єднуються із залізницею Стамбул — Анкара[en], від станції Гайдарпаша, і прямує у напрямку Гебзе та Анатолії.
Станом на листопад 2017 року TCDD Taşımacılık здійснює 164 рейси туди й назад між Казличешме та Айрилік Чешмесі з інтервалами що 5 хвилин у години пік до 10/15 хвилин у не-пікові години. Всього в тунелях Мармарай щодня курсує 328 регулярних поїздів.
Інженерія[ред. | ред. код]
Підводна частина тунелю Мармарай є найглибшим зануреним трубним тунелем у світі, його найглибша точка знаходиться на глибині 60 м нижче рівня моря. Ця дистанція тунелю має довжину 1387 м і складається з 11 секцій, спущених баржами на Босфорі. Вісім із цих секцій мають довжину 135 м, дві з них мають довжину 98,5 м, а одна — 100 м. Ці занурені трубчасті тунелі з’єднані через тунелі глибокого закладення з обох сторін. [3] Перед тим як змонтувати тунельні секції, частину грунту під Босфором потрібно було зміцнити. Це було зроблено шляхом опускання бетонних паль довжиною 4 — 10 м, які стабілізували місцевість. Секцій були зібрані у сухих доках на Тузлі та протестовані у Буйюкада. Після випробувань їх буксири перетягнули на свої позиції на південному кінці Босфору. [3]
Після того, як тунелі були змонтовані на місце, їх накрили наповнювачем, зневоднювали та герметизували. [4]
Тунелепрохідницькі машини використовувалися для буріння тунелів під землею. Підземна частина тунелю складається з двох трубних тунелів, кожен з яких має одну колію. У кожній трубі є пішохідні доріжки.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 153 Yıllk Rüya Gerçek Oldu! (PDF) (Звіт). Turkish Ministry of Transport, Maritime and Communication. Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2014. Процитовано 29 листопада 2017.
- ↑ Marmaray tüneli resmen açıldı. bbc.com/turkce (тур.). 29 жовтня 2013. Архів оригіналу за 17 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
- ↑ а б Tarihçesi. marmaray.com.tr (тур.). Процитовано 1 грудня 2017.[недоступне посилання]
- ↑ Marmaray Railway Engineering Project. railway-technology.com. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 1 грудня 2017.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мармарай (тунель)
