Мартинюк Юрій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мартинюк.
Ф
Юрій Мартинюк
Особисті дані
Повне ім'я Юрій Анатолійович Мартинюк
Народження 9 жовтня 1974(1974-10-09) (49 років)
  Харків, УРСР
Зріст 174 см
Вага 69 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція захисник, нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
Україна ДЮСШ-11 (Харків)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1995—1997 Молдова «Конструкторул» (К) 30 (15)
1999—2001 Україна «Арсенал» (Х) 64 (15)
2002—2004 Україна «Сталь» (Дндз.) 81 (28)
2005—2006 Україна «Газовик-ХГВ» 27 (9)
2006 Україна «Локомотив» (Дв) 4 (1)
2008 Казахстан «Енергетик» (Ек) 10 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2008 Україна «Сталь» (Дндз.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Юрій Анатолійович Мартинюк (нар. 9 жовтня 1974, Харків, УРСР) — український футболіст та тренер, захисник та нападник.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Вихованець харківської ДЮСШ-11. Футбольну кар'єру розпочав у 1994 році в аматорському клубі «ВлаСКо» (Харків). Наступного року виїхав до Молдови, де захищав кольори «Конструкторула» (Кишинів). У 1997 році повернувся до України, де виступав за аматорський колектив «Енергетик» (Комсомольське). Влітку 1999 року прийняв запрошення «Арсеналу» (Харків). Під час зимової перерви сезону 2001/02 років перейшов до дніпродзержинської «Сталі». На початку 2005 року перейшов до клубу «Газовик-ХГВ» (Харків). У 2006 році підсилив склад «Локомотиву» (Дворічна), в якому завершив професіональну кар'єру. У 2007 році захищав кольори аматорського клубу «Словхліб». По завершенні перерви, пов'язаної з тренерською роботою, влітку 2008 року виїхав до Казахстану, де виступав за «Енергетик» (Екібастуз). Футбольну кар'єру завершував в «Електротяжмаші» (Харків) та «Старт» (Чугуїв).

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. Спочатку працював в молодіжній академії харківського «Металіста». У вересні 2007 року приєднався до тренерського штабу дніпродзержинської «Сталі», 5 травня 2008 року призначений на посаду головного тренера, яким керував 22 червня 2008 року. Потім працював у молодіжній академії «Металіста» (Харків)[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Детская футбольная академия Металлист [Архівовано 27 липня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Васецький (1936–1939) · Єрохін (1949–1952) · Євреїнов (1969) · Авельцев (1970–1971) · Шмуригін (1976–1978) · Багдасаров (1979) · Пестриков (1979–1980) · Крощенко (1980) · Багдасаров (1980) · Пестов (1980–1981) · Орлов (1981) · Расторгуєв (1982–1984) · Манжелей (1985) · Кучма (1988) · Шмуригін (1988) · Берковський (1991) · Подорожняк (1992–1993) · Попов (1998) · Шмуригін (1998–1999) · Шнейдерман (1999–2000) · Кузнецов (2000–2002) · Гуляєв (2002) · Чистяков (2003) · Сіроштан (2003) · Севідов (2004–2005) · Маслов (2005–2006) · Дерун (2006) · Погребняк (2006) · Дірявка (2006–2007) · Щербаков (2007) · Маслов (2007–2008) · Лазоренко (2008) · Мартинюк (2008) · Манасян (2008) · Северин (2008) · Червоний (2009) · Северин (2009) · Задорожний (2009–2010) · Маслов (2010–2012) · Гузенко (2012–2013) · Мазяр (2013–2016) · Ван дер Мер (2016) · Галл (2016) · Кучук (2017) · Мелікян (2017) · Нестеренко (2017) · Костов (2017–2018)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мартинюк_Юрій_Анатолійович&oldid=36903584