Марченко Юрій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Марченко
Марченко Юрій Миколайович
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 25 квітня 1998(1998-04-25)
с. Півці (в межах Чернігова) Чернігівської області
Смерть 24 лютого 2022(2022-02-24) (23 роки)
(загинув у ході російського вторгнення в Україну)
Національність українець
Alma Mater Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Марченко Юрій Миколайович — старший лейтенант Збройних сил України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну.

Життєпис[ред. | ред. код]

Юрій Марченко народився 25 квітня 1998 року у селі Півці (в межах Чернігова) Чернігівської області. Навчався у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, а після його закінчення проходив службу на посаді інженера комплексу автоматизованих систем управління батальйону зв'язку 57 окремого полку зв'язку повітряного командування «Схід» Повітряних Сил ЗСУ. З травня 2021 року він обіймав посаду начальника зв'язку 302-го зенітного ракетного полку. Загинув 24 лютого 2022 року, захищаючі суверенітет і цілісність України[1].

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 134 Юрія Марченка було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). 25 червня 2022 року державну нагороду матері загиблого воїна Тетяні Володимирівні вручили голова Чернігівської районної військової адміністрації Андрій Кужель, начальник Чернігівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Олексадр Сапон, заступник командира полку з морально-психологічного забезпечення Артем Філіпський[2].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність під час виконання бойових завдань, самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Боєць Юрій Марченко отримав орден «За мужність» посмертно. © Чeline cheline.com.ua (укр.). 26 червня 2022. Процитовано 13 липня 2022.
  2. Матері загиблого Героя вручили посмертну нагороду сина. Чернігівська районна державна адміністрація Офіційний сайт (укр.). 25 червня 2022. Процитовано 13 липня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]