Марія Славона
| Марія Славона | |
|---|---|
| нім. Maria Slavona | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Marie Dorette Caroline Schorer |
| Народилася |
14 березня 1865[1][2][3] Любек, Німецький союз |
| Померла |
10 травня 1931[1][2][3] (66 років) Берлін, Німецька імперія |
| Поховання | Luisenfriedhof IId |
| Країна |
.svg){kind=small} Німеччина |
| Діяльність | художниця |
| Галузь | малярство |
| Вчителі | Alois Erdteltd |
| Знання мов | німецька |
| Членство | Берлінський сецесіон[4] |
| Роки активності | 1880[1] — 1931[1] |
| Напрямок | імпресіонізм |
| Батько | Theodor Schorerd |
| Брати, сестри | Cornelia Schorerd |
| У шлюбі з | Otto Ackermannd |
| Діти | Lilly Ackermannd |
Марія Славона (уроджена Марі Доретте Каролайн Шорер;14 березня 1865, Любек — 10 травня 1931, Берлін) — німецька художниця-імпресіоністка.
Життя[ред. | ред. код]
Її батько був провізором і політиком, відомим своєю кампанією з підвищення якості питної води Любека. Її найстарша сестра стала однією з перших жінок-лікарів у Німеччині. У віці сімнадцяти років, після деяких неформальних уроків живопису та малювання, Марія поїхала до Берліна, щоб вчитися в приватній художній школі, а пізніше вступила до викладацького інституту при Музеї декоративного мистецтва, який відвідувала до 1886 року. Наступного року вона розпочала навчання у художній школі для жінок — Асоціації берлінських художників, де їм було дозволено вивчати анатомію та малювати з живих моделей. Офіційна Прусська академія мистецтв на той час ще була лише чоловічим закладом.
У 1888 році вона переїхала до Мюнхена, взявши приватні уроки у художника-портретиста Алоїза Ердтельта (1851—1911), а потім відвідувала Жіночу академію, де її найвпливовішим викладачем був Людвіг фон Гертерих, який познайомив її з імпресіонізмом. Пізніше, у відпустці додому, вона познайомилася з деякими скандинавськими художниками і поїхала з ними до Парижа, але, крім Лувра, була досить розчарована.[5]
Перші успіхи[ред. | ред. код]
Одним із її супутників у поїздці був данський художник Вільгельм Петерсен (1868—1923), і коли вони стали близькими друзями, вирішили взяти присвоєні їм імена для своїх творів мистецтв. Він вибрав Віллі Гретора, і вона стала Марією Славоною. У них також була позашлюбна дочка, яка згодом стала актрисою під ім'ям Лілі Акерманн. Перший експонат Славони з'явився в 1893 році в Société Nationale des Beaux-Arts, іронічно під чоловічим псевдонімом «Карл-Марія Плавона». У 1901 році Марія приєдналася до Берлінського сецесіону, повернулася до Любека в 1906 році, а в 1909 повернулася до Берліна.
Наприкінці 1920-тих років її здоров'я почало погіршуватись і, не знайшовши ліки традиційної медицини, вона перейшла до антропософії та натуропатії. Однак її здоров'я не покращувалося, і останні роки вона проводила, малюючи квіти та пейзажі в околицях свого будинку поблизу Мюнзінга.
Її творчість була забута на довгі роки, отримавши назву "дегенеративне мистецтво" (вироджене мистецтво) у 1933 році. Під час Другої світової війни багато її картин було знищено навмисно або внаслідок війни. Лише в 1981 р. Музей Брехана в Берліні провів значну ретроспективу.
Література[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д RKDartists
- ↑ а б в Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б в FemBio database
- ↑ https://sammlung.staedelmuseum.de/de/person/berliner-secession
- ↑ Margrit Bröhan: Maria Slavona. In: Das Verborgene Museum. Teil I: Dokumentation der Kunst von Frauen in Berliner öffentlichen Sammlungen. Berlin 1987, ISBN 3-926175-38-9.
Подальше читання[ред. | ред. код]
- Маргріт Брехан: Марія Славона 1865—1931. Eine deutsche Impressionistin. Каталог виставок, Sammlung Stiftung Bröhan, Берлін та Любек, 1981 рік.
- Wulf Schadendorf: Музей Behnhaus . Das Haus und seine Räume. Малерей, Скульптур, Кунстхандверк , перероблене та розширене видання. Музей für Kunst u. Kulturgeschichte d. Ганзештадт, Любек 1976, стор.114
- Lübeckische Anzeigen; Любек, 18 березня 1920 р., Стаття: Марія Славона
- Ульріке Вольф-Томсен: Die Pariser Boheme (1889—1895): Ein autobiographischer Bericht der Malerin Rosa Pfäffiger, (розділ листів від Пфаффінгера до Марії Славони), Verlag Ludwig, Kiel 2007, ISBN 978-3-937719-39-9
Посилання[ред. | ред. код]
- ArtNet: Більше творів Славона [Архівовано 11 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Unser Lübeck (8 березня 2010 р.) «Марія Славона: Любекер Апотекертохтер wird eine berühmte Malerin des deutschen Impressionismus», автор Крістель Буш
- Бібліографія. Марія Славона // Німецька національна бібліотека
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
|
