Мастикаш Михайло Васильович
Михайло Мастикаш | |
---|---|
Ім'я при народженні | Михайло Васильович Мастикаш |
Народився |
23 липня 1946 (77 років) Лисець, Дунаєвецький район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | художник |
Alma mater | Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова |
Михайло Васильович Мастикаш (нар. 23 липня 1946, село Лисець, нині Дунаєвецького району Хмельницької області)[1] — український художник. Член Національної спілки художників України від 1986 року. Лауреат Другої премії Республіканського конкурсу плаката (1983). Автор гербів Хмельницької області та рідного села.
Життєпис[ред. | ред. код]
1975 року закінчив Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова (нині Українська академія друкарства) у Львові. Педагоги з фаху — Флоріан Юр'єв, Борис Валуєнко.[1] Працює в жанрі прикладної графіки, живопису.
Працював у Хмельницькому: з 1968 р. – у художньо-виробничих майстернях, у 1985 – 1989 рр. – головний художник, 1989 – 1993 рр. співпрацював із видавництвами, з 1993 р. – директор підприємства «Творчість», одночасно з 1998 р. – голова благодійного фонду добра і мудрості, 2001 – 2020 рр. – голова обласної організації НСХУ.
Творчість[ред. | ред. код]
Створив понад 20 міських, сільських і родинних гербів, герб Хмельницької області та герб рідного села.
Учасник мистецьких конкурсів, численних міжнародних, республіканських і обласних виставок.
Основні твори: плакати — «До землі з ласкою — відповість казкою» (1983), «Дутий авторитет боїться всього гострого» (1987), «Ластівка» (2000), «Оптимізм — крила для польоту» (2001), «Забудьмо про злість» (2006).
Основні твори: плакати – «Автографи Олімпіади», «Олімпіада – 80», «До землі з ласкою – відповість казкою», «9 травня 1945», «Земля для плуга, а не для ракет», «Землю-матір поважайте, діти», «Хто з мечем до нас прийде – від меча і
загине», «Алкоголь – ворог здоров’я», «Під маскою науково-технічного прогресу», «Дутий авторитет боїться всього гострого», «Не робіть спробу вирішувати нові проблеми старими методами», «Обережно – СНІД»; ілюстрації до казки
«Побратими»; графічна серія «Історико-архітектурні пам’ятки Поділля»; оформлення книг – «Под скипетром Романовых: Исторические очерки 1613 – 1913 гг.», «Вихор Чорнобиля» Г. Лящука, «Надвечір’я», «Подільська осінь» П. Карася, «Лугова
незабудка» М. Мачківського; живопис – «Мелодії міста», «Тиша», «Ластівка», «Оптимізм – крила для польоту», «Забудьмо про злість».
Твори зберігаються в музеях та приватних колекціях багатьох країн світу.
Посилання[ред. | ред. код]
- Мастикаш Михайло Васильович [Архівовано 16 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Національна спілка художників України. Мастикаш Михайло Васильович [Архівовано 17 червня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Голунський, В. М. Мастикаш Михайло Васильович (Ukrainian) . Т. 19. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.