Матвій Паризький
| Матвій Паризький | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1200[2] Англія |
| Помер |
1259[1] Сент-Олбанс, Гартфордшир, Англія |
| Поховання | Англія |
| Діяльність | картограф, агіограф, геральдист, ілюстратор рукописів, художник, письменник, чернець, історик, писар |
| Alma mater | St Albans Schoold |
| Знання мов | середньовічна латина, англо-нормандська і Давньофранцузька |
| Роки активності | з 1217 |
| Magnum opus | Chronica maiora, The Lives of the Two Offasd, Vita sancti Edmundi Cantuariensisd, La vie saint Eadmund le confessur, arcevesque de Canterbired, La vie d'Étienne Langtond, La vie saint Thomas le martyrd, La estoire de seint Aedward le reid, Sortesd, La vie de seint Auband, Flores historiarumd, Gesta abbatum monasterii Sancti Albanid, Abbreviatio Chronicorum Angliaed і Historia Anglorumd |
| Конфесія | католик |
Матві́й Пари́зький (лат. Matthæus Parisiensis; бл. 1200 — 1259[1]) — англійський бенедиктинський монах, хроніст, ілюстратор рукописів, картограф. Провідний англійський історик свого часу. Походження прізвиська невідоме: від родового імені Періс (Paris) із Кембриджширу, або навчання у Парижі. Працював у Абатстві святого Альбана в Гартфордширі (з 1217)[1]. Відвідував королівський двір у Лондоні. За дорученням французького короля Людовика IX виїхав до Норвегії, де передав запрошення Гокону IV приєднатися до хрестового походу (1248). Став приятелем норвезького короля, провів рік у Норвегії, займався реформою місцевих бенедиктинських монастирів. Після повернення до Англії мешкав і працював у своєму абатстві. Був особисто знайомий із англійським королем Генріхом III і його братом Річардом Корнуельським. Помер у Олбанському абатстві. Автор декількох історичних творів написаних латиною, французькою або англо-норманською, які збагатив власними акварельними ілюстраціями. Найвідоміші з них «Велика хроніка» і «Історія англійців».
Праці[ред. | ред. код]
- Chronica Majora (Велика хроніка) — найбільш цитована, але не завжди достовірна[3].
- Historia Anglorum (Історія англійців) — в якій Фрідріх II різко критикується: називається «тираном», який «здійснив огидні злочини»[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Thurston 1911.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118578987 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Jackson 2005, p. 58.
- ↑ Crusade and Christendom... 2013, p. 405.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Crusade and Christendom: Annotated Documents in Translation from Innocent III to the Fall of Acre, 1187-1291. ed. by J. Bird, E. Peters, J. Powell. 2013.
- Hunt, W. Paris, Matthew // Dictionary of National Biography. London: Smith, Elder & Co, 1895. Vol. 43. pp. 207—213.
- Jackson, P. Mongols and the West, 2005.
- Nicholson, H. Paris, Matthew // Encyclopedia of Historians and Historical Writing, ed. by Kelly Boyd. Vol. 2. Chic.: Fitzroy Dearborn publishers, 1999. pp. 906—907.
- Thurston, H. Matthew Paris [Архівовано 19 липня 2020 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 11. New York: Robert Appleton Company, 1911.
- Weiler, B. Matthew Paris on the writing of history // Journal of Medieval History. 35 (3) 2012: 254–278.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Матвій Паризький
