Мацей Лесньовський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мацей Лесньовський
Народився 1570
Помер 1638[1]
Країна  Річ Посполита
Посада белзький каштелян і Канівський старостаd
Рід Q124397811?
Діти Katarzyna Leśniewskad

Мацей Лесневський (або Лесньовський, пол. Maciej (Mateusz) Leśniewski (Leśniowski); бл. 1570—1638) — польський шляхтич, військовик та урядник часів Республіки Обох Націй (Речі Посполитої). Представник небагатого великопольського роду Лесньовських гербу Гримала (дідичне село Лесьнево).

Життєпис[ред. | ред. код]

Батько — Пйотр.

1620 року став членом військової ради при Янові Карлу Ходкевичу. Брав участь у Хотинських війні 1620—1621 та битві 1621 року. Комісаром із козацьких справ став у 1623 році.

Уряди (посади): белзький каштелян (з 1624 року), староста білокамінський (Естонія, в 1611), канівський, браїлівський (обидві з 1622 року), раціборський. Перебуваючи на цих посадах, призначений королем одним з комісарів для укладення Куруківської угоди,[2] серед яких був обраним для перевірки прав та складання реєстру козацького війська.[3]

Правдоподібно, мав підтримку князя Івана-Януша Острозького, був посередником у його конфліктах з іншими волинськими магнатами. Заснував місто Лешнів (нині село Золочівського району Львівської области, Україна). У містечку заснував парафію РКЦ, для якої написав дарчу (фундуш).

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Марина Лащ (пом. 1612). Перший її чоловік — князь Андрій Боремльський (1553—1612), з яким мала сина Андрія. Завдяки вдалому одруженню увійшов у посідання багатих маєтностей — приданого дружини на Волині (зокрема, Корсова, Сестрятина). Діти:

  • Ян (пом. між 1613 і 1619)
  • Миколай — канівський староста з 1626 року
  • Катажина — дружина Анджея Цетнера, Героніма Харленського (староста луцький, канівський), князя Стефана Четвертинського (підкоморій брацлавський))

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/maciej-mateusz-lesniewski-lesniowski
  2. Щоденник походу проти запорізьких козаків… — С. 398—399.
  3. Там само. — С. 403.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]