Маціон Костянтин Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Костянтин Маціон
Особисті дані
Повне ім'я Костянтин Олегович Маціон
Народження 9 лютого 1982(1982-02-09) (42 роки)
  Донецьк, УРСР
Зріст 182 см
Вага 73 кг
Громадянство Узбекистан Узбекистан
Україна Україна
Позиція захисник,
півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
Україна «Металург» (Д)
Україна «Шахтар» (Д)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1998—1999 США «Боулінг-Грін Фелконс» 9 (11)
1999—2001 Україна «Шахтар» (Д) 0 (0)
2000—2001  Україна «Шахтар-3» 8 (0)
2001  Україна «Шахтар-2» 3 (0)
2001—2002 Україна «Зоря» (Л) 33 (1)
2003—2006 Латвія «Рига» 94 (2)
2004  Латвія «Рига-2» 5 (0)
2007 Узбекистан «Кизилкум» 6 (0)
2008 Латвія «Ауда» (Р) ? (?)
2009—2010 Латвія «Юрмала-VV» 48 (4)
2011 Латвія «Даугава» 3 (0)
2011—2012 Литва «Круоя» 43 (2)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
2007—2008
2008
Латвія «Кіммел» (Р)
Латвія «Нікарс» (Р)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Костянтин Олегович Маціон (нар. 9 лютого 1982, Донецьк, УРСР) — український футболіст, виступав на позиції захисника та півзахисника.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вихованець донецького «Металурга», в якому займався з 13-річного віку, перший тренер — Олександр Едуардович Юпін[1]. Потім перебрався в молодіжну академію донецького «Шахтаря». Дорослу футбольну кар'єру розпочав в американському клубі «Боулінг-Грін Фелконс», за який в 9-ти матчах відзначився 11-ма голами. Потім повернувся до табору гірників, але виступав лише за другу та третю команду донецького клубу. Влітку 2001 року відправився в оренду (з правом викупу) в «Зорю» (Луганськ), проте вже незабаром «мужики» викупили контракт талановитого футболіста[1]. Побував на перегляді в київському «Арсеналі», на керівництво «канонірів» справив хороше враження, але клуби не змогли домовитися про суму відступних[1]. Після цього вступив конфлікт з керівництвом луганського клубу. У 2003 році за рекомендацією Вадима Добіжі виїхав до Латвії, де пройшов перегляд у «Ризі», за результатами якого підписав 2-річний контракт[1]. Взимку 2005 року побував на перегляді в харківському «Металісті», але перехід не відбувся, тому Костянтин повернувся в «Ригу»[1]. Пройшов передсезонну підготовку з клубом, але після зміни тренерського штабу на Маціона перестали розраховувати. У 2007 році зробив паузу в латвійському етапі кар'єри та переїхав до Узбекистану. Зіграв 6 матчів у складі представника місцевої Суперліги «Кизилкум», встиг отримати узбецьке громадянство. Проте заграти в Узбекистані завадили травми та хвороби[1]. Після цього поїхав на перегляд до одного з представників Першої ліги Росії, але в першому ж товариському матчі отримав надрив зв'язок гомілкостопа, через що повернувся на лікування в Ригу. «Ауда» (Рига), «Юрмала-VV»[2] та «Даугава». Потім повернувся до Латвії, де також виступав за столичні футзальні клуби «Кіммел» та «Нікарс». Влітку 2011 року перейшов до литовського клубу «Круоя»[3], у футболці якого наступного року завершив кар'єру гравця.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Дружина латвійка Діана, родина проживає в Ризі. Виховують двох дітей, син — Олексій, донька — Вікторія[1].

Досягнення[ред. | ред. код]

«Юрмала-VV»
  • Латвія Перша ліга Латвії
    • Срібний призер (1): 2010
«Даугава»

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]