Мачульський Олександр Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Мачульський
Олександр Костянтинович Мачульський
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 15 жовтня 1997(1997-10-15)
Смерть 18 січня 2023(2023-01-18) (25 років)
біля м. Соледар, Донецька область, Україна
(загинув у ході бойових дій)
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Війни / битви Російсько-українська війна/
Бої за Соледар
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олександр Костянтинович Мачульський (1997—2023) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався у гімназії імені В. Т. Сенатора в м. Сміла Черкаської області. Закінчив із відзнакою Знам'янське залізничне училище, де здобув фах помічника машиніста тепловоза.

У 2020 році підписав контракт із Збройними Силами України.

Під час російського вторгення в Україну в 2022 році служив старшим солдатом, командиром 1-го аеромобільного відділення, 2-го аеромобільного взводу, 10-ої аеромобільної роти, 4-го аеромобільного батальйону[1].

У травні 2022 року був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Загинув 18 січня 2023 року біля м. Соледар Бахмутського району Донецької області внаслідок важких поранень несумісних з життям, отриманих у результаті артилерійського обстрілу[2].

Похований 26 січня 2023 року на Алеї Слави у Смілі[3].

Залишились мати, батько, дружина та донька.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» II ступеня (5.05.2023) (посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку[4].
  • орден «За мужність» IІI ступеня (22.05.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Загинув поблизу Соледара: на Черкащині попрощались з 25-річним командиром. Суспільне Черкаси. 27 січня 2023. Процитовано 1 серпня 2023.
  2. Трьох військових із Черкащини відзначили державними нагородами, двох із них – посмертно. ПроВсе. 1 серпня 2023. Процитовано 1 серпня 2023.
  3. Мачульський Олександр Костянтинович. Смілянська громада. 27 січня 2023. Процитовано 1 серпня 2023.
  4. Указ Президента України від 5 травня 2023 року № 262/2023 «Про відзначення державними нагородами України »
  5. Указ Президента України від 22 травня 2022 року № 357/2023 «Про відзначення державними нагородами України »