Машакене
 | |||
| Повна назва | Клубе ді Деспортуш ду Машакене | ||
| Прізвисько | Машака | ||
| Засновано | 1920 | ||
| Населений пункт | Мапуту,  Мозамбік
| ||
| Стадіон | «Ештадіу ду Максагвін» | ||
| Вміщує | 15 000 | ||
| Президент | Жозе Соломоне Кошша
| ||
| Головний тренер | Амалду Салваду
| ||
| Ліга | Мосамбола | ||
| 2019 | 9. | ||
| |||
Клубе ді Деспортуш ду Машакене або просто Машакене (порт. Clube de Desportos do Maxaquene) — професіональний мозамбіцький футбольний клуб з міста Мапуту.
Історія клубу[ред. | ред. код]
Клуб бере початок від гуртка студентів «Гімназисти 5 жовтня» (Liceu 5 de Outubro), які в 1915 році створили футбольну команду і називали його на честь Лісабонського клубу — «Спортінгом». Через п'ять років цей клуб було офіційно зареєстровано. У статуті Клубу 20 травня 1920 року визначається датою заснування; на бланку СК «Лоуренсу Маркіш» в 1950 році, було також вказано 1 травня 1920 року. Клуб входить до списку закордонних лісабонського «Спортінгу» під шостим номером і має назву «6 Філіал ду С. К. П.».[1] Клубним гербом був спортивний лев, кольори клубу — зелений і білий, а також горизонтальні смуги трикотажного типу.
«Спортінг» залишився в ході своєї історії, одним з тих клубів, хто направляв португальську метрополію для управління колонією. В основному, тренерів та гравців набирали з поліції та SMAE, Serviço Municipalizado de Água e Electricidade, державного сектору муніципальних вод та електропослуг. Афро-африканерам необхідний був надзвичайний талант, який був у Еусебіу, або хтось, хто підтримував їх включення.
В 1922 році клуб став першим чемпіоном міста Лоренсу-Маркіш. До 1961 року клуб здобув ще вісім чемпіонств. «Машакене» є першим та єдиним чемпіоном об'єднаної провінції Мозамбік та столиці Лоренсу-Маркіш в 1960 році.
Після отримання незалежності Мозамбіку, клуб з 1976 року перейменований в «Спортінг Клубе ді Мапуту». Тільки два роки по тому він був перейменований в «Клубе ді Деспортеш ду Машакене», бо клуб знаходиться в тому ж місці, недалеко від центру міста Мапуту. Крім того, були змінені кольори клубу на синій, білий та червоний.
Найбільш успішним періодом в їх історії були 1980-ті роки, коли в 1984—1986 роках клуб виграв три чемпіонати поспіль. Останнього разу «Машакене» був переможцем чемпіонату Мозамбіку в 2012 році.
Найбільший міжнародний успіх до команди прийшов у 1995 році, коли клуб дійшов до півфіналу Кубку володарів кубків КАФ.
Стадіон[ред. | ред. код]
Клуб грає свої домашні матчі на стадіоні «Ештадіу ду Максагвін», який вміщує 15 000 глядачів[2].
Досягнення[ред. | ред. код]
- Чемпіонат міста Лоуренсу Маркіш:
Чемпіон (9): 1922, 1930, 1933, 1938, 1940, 1943, 1948, 1953, 1960
- Чемпіонат провінції Мозамбік (колоніальний період):
- Чемпіон (2): 1960, 1962
Чемпіонат Мозамбіку:
- Чемпіон (5): 1984, 1985, 1986, 2003, 2012
Срібний призер (6): 1979, 1987, 1994, 2002, 2010, 2011
Бронзовий призер (2): 1997, 2000/01
- Кубок Мозамбіку:
Володар (9): 1978, 1982, 1986, 1987, 1994, 1996, 1998, 2001, 2010;
Фіналіст (3): 1990, 1991, 1995.
- Суперкубок Мозамбіку:
- Володар (2): 2004, 2011;
- Фіналіст (3): 1997, 2002, 2013.
Статистика виступів[ред. | ред. код]
В національних чемпіонатах[ред. | ред. код]
| 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 |
| 4 | 3 | 2 | 1 | 5 | 4 | 9 | 4 | 10 | 5 | 2 | 2 | 1 |
Участь в міжнародних турнірах[ред. | ред. код]
| Сезон | Турнір | Раунд | Клуб | Вдома | На виїзді | Загальний |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1979 | Кубок володарів кубків КАФ | 1 |  ФК «Сотема»
|
0-3 | 0-1 | 0-4 |
| 1983 | Кубок володарів кубків КАФ | 1 |  ФК «Грін Баффалоз»
|
1-1 | 1-5 | 2-6 |
| 1987 | Ліга чемпіонів КАФ | Попередній |  Петру Атлетіку
|
0-1 | 1-3 | 1-4 |
| 1988 | Кубок володарів кубків КАФ | Попередній |  Матлама
|
4-0 | 1-2 | 5-2 |
| 1 | ФК «Пауер Дайнамоз»
|
1-3 | 0-1 | 1-4 | ||
| 1991 | Кубок володарів кубків КАФ | 1 |  Дайнамоз
|
0-2 | 1-5 | 1-7 |
| 1995 | Кубок володарів кубків КАФ | 2 |  СК «Аль-Меррейх»
|
2-1 | 1-1 | 3-2 |
| Чвертьфінал |  ФК «Ла-Марса»
|
т.п.1 | ||||
| Півфінал |  Брідж Бойз
|
0-0 | 0-1 | 0-1 | ||
| 1997 | Кубок володарів кубків КАФ | 1 |  Ред Стар
|
т.п.2 | ||
| 1998 | Кубок Конфедерації КАФ | 1 | ДСА Антананаріву
|
1-1 | 0-1 | 1-2 |
| 1999 | Кубок володарів кубків КАФ | 1 |  АС Марсуонс
|
2-1 | 1-2 | 3-3 (6-5 пен.) |
| 2 |  Орландо Пайретс
|
4-4 | 1-3 | 5-7 | ||
| 2002 | Кубок володарів кубків КАФ | 1 | ФК «Сантос»
|
3-1 | 0-2 | 3-3 (в) |
| 2003 | Кубок Конфедерації КАФ | 1 | ФК «Блек Рхінос»
|
1-1 | 0-0 | 1-1 (в) |
| 2004 | Ліга чемпіонів КАФ | Попередній | ФК «Амазулу»
|
3-4 | 1-3 | 4-7 |
| 2011 | Ліга чемпіонів КАФ | Попередній | АДЕМА
|
1-1 | 0-0 | 1-1 (в) |
| 2013 | Ліга чемпіонів КАФ | Попередній |  Мочуді Сентр Чіфс
|
0-1 | 0-1 | 0-2 |
1- ФК «Ла-Марса» покинув турнір.
2- «Машакене» покинув турнір.
Відомі гравці[ред. | ред. код]
|
Відомі тренери[ред. | ред. код]
- Арналду Сальваду (20??)
Луїш Феліпе Віейра Карвалью (Літуш) (2012)
Зоран Песич
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Те, що саме це об'єднання означає на практиці вимагає подальшого вивчення. Загальний Перелік 187 Філіалів можна переглянути тут Вікі «Спортінг» → Філіали «Спортінгу» [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ World Stadiums. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
- ↑ Склад Машакене в сезоні 2008 року. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 29 жовтня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Профіль клубу [Архівовано 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.] на сайті weltfussballarchiv.com
- africa.upenn.edu [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Виступи на континентальних турнірах [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Профіль клубу [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті soccerway.com
- Профіль клубу [Архівовано 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.] на сайті futbol24.com
- Профіль клубу [Архівовано 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
- Профіль клубу [Архівовано 13 червня 2013 у Wayback Machine.] на сайті zerozero.pt
- Спортінг Клубе ді Лоренсу Маркіш [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] Вікі Спортінг, (Ult. Ed. 27 січня 2012 року).