Медовник Світлана Георгіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Медовник Світлана Георгіївна
Народження 25 серпня 1948(1948-08-25)
Гудермес, Дагестанська АРСР, РРФСР, СРСР
Смерть 18 серпня 1991(1991-08-18) (42 роки)
  Маріуполь, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Навчання Дніпропетровське художнє училище (1974)
Діяльність керамістка
Член Спілка радянських художників України

Світлана Георгіївна Медо́вник (нар. 25 серпня 1948, Гудермес — пом. 18 серпня 1991, Маріуполь) — українська радянська керамістка; член Спілки радянських художників України з 1989 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 25 серпня 1948 року в місті Гудермесі (нині Чечня, Росія). 1974 року закінчила Дніпропетровське художнє училище, де навчалася у Олександра Ніколенка.

Після здобуття мистецької освіти працювала художником-постановник на Дніпропетровському телебаченні; упродовж 1978—1991 років — художник монументально-декоративного мистецтва Ждановських/Маріупольських художньо-виробничих майстерень. Померла у Маріуполі 18 серпня 1991 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працювала в галузі кераміки. Серед робіт:

керамічні пласти
  • «Останній політ» (1984);
  • «Метелик» (1987);
  • «Весна» (1987);
керамічні композиції 1988–1991 років
  • «Тривожний час»;
  • «Тіні»;
  • «Автопортрет у Седневі»;
  • «Пригорща океану»;
  • «Забуті фрески»;
  • «Собор»;
  • «Людина»;
  • «Пізнання».

Література[ред. | ред. код]