Межибрід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Межибрід
пол. Międzybrodzie
Колишня церква

Координати 49°36′00″ пн. ш. 22°10′59″ сх. д. / 49.600000000027776536626334° пн. ш. 22.18333000002778022° сх. д. / 49.600000000027776536626334; 22.18333000002778022Координати: 49°36′00″ пн. ш. 22°10′59″ сх. д. / 49.600000000027776536626334° пн. ш. 22.18333000002778022° сх. д. / 49.600000000027776536626334; 22.18333000002778022

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Сяноцький повіт
Гміна Сянік
Висота центру 301  м
Населення 143 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-503
Автомобільний код RSA
SIMC 0359379
GeoNames 764870
OSM r6969178  ·R
Межибрід. Карта розташування: Польща
Межибрід
Межибрід
Межибрід (Польща)
Межибрід. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Межибрід
Межибрід
Межибрід (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Межибрід (пол. Międzybrodzie) — лемківське село в Польщі, у гміні Сянік Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 143 особи (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

Згадується в 1439 р. Входило до Сяніцької землі Руського воєводства. За податковим реєстром 1565 р. в селі було 13 кметів на півланах з численними податками і повинностями, 3 огородники для постійної роботи на фільварку і піп (отже, вже була церква).[2]

Чергову дерев’яну церкву в Межиброді збудував місцевий уродженець і душпастир, о. Іоан Вайцович (1784—1794). У 1839 р. споруджена нова дерев’яна церква Сходження Святого Духа.

У 1881 році село нараховувало 377 мешканців (360 греко-католиків, 11 римо-католиків і 6 юдеїв), належала до парафії Залужжя Вільховецького деканату Перемишльської єпархії.

В 1936 р. в селі була парафія, була мурована греко-католицька церква Пресвятої Трійці 1901 р., яка включала також присілок Іловать і налічувала 311 парафіян (також були 4 римо-католики) та належала до Сяніцького деканату Апостольської адміністрації Лемківщини. Метричні книги велися від 1784 р. Також були читальні «Просвіти» та ім. Мих. Качковського і спортивне товариство «Луг».

На 1 січня 1939-го в селі з 450 жителів було 430 українців і 20 поляків[3]. Село належало до Сяніцького повіту Львівського воєводства.

12 вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село в ході утворення Дрогобицької області включене до Ліського повіту[4]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)[5]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, словацька армія оволоділа селом, а територія знову була окупована німцями. 29 липня 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з Межибродом було передане до складу Польщі.

Після Другої світової війни українське населення було піддане етноциду. Частина переселена на територію СРСР в 1945-1946 рр. Родини, яким вдалось уникнути виселення, в 1947 році під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі землі, а на їхнє місце поселені поляки. Церква перетворена на костел.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 70 16 48 6
Жінки 73 17 47 9
Разом 143 33 95 15

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Межибрід

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Жерела до історії України-Руси. Том 02. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 2. Люстрації земель Перемиської і Сяноцької. — с. 247 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 75.
  4. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 13 липня 2017.
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]