Мезоза плямиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мезоза плямиста
Mesosa nebulosa Fabricius, 1781
Mesosa nebulosa Fabricius, 1781
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Церамбікоїдні (Cerambycoidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Ляміїни (Lamiinae Latreille, 1825)
Триба: Мезозіні (Mesosini Thomson, 1860)
Рід: Мезоза (Mesosa Latreille, 1829)
Вид: Мезоза плямиста
Mesosa nebulosa
Fabricius, 1781
Посилання
Вікісховище: Mesosa nebulosa
NCBI: 1586503

Мезо́за плями́ста, вусач-вічковий сірий (Mesosa nebulosa Fabricius, 1781 = Mesosa nubia Oliv. = Cerambyx nubilus Gmelin, 1790 = Cerambyx brevis Villers, 1789 nec Sulzer, 1776 = Cerambyx nebulator Turton, 1806) — вид жуків з родини вусачів.

Хорологія[ред. | ред. код]

M. nebulosa характеризується приналежністю до пан'європейської групи видів у складі європейського зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює Європу, Кавказ та Північну Африку. В Українських Карпатах порівняно рідкісний вид, який зустрічається в передгірних районах.

Екологія[ред. | ред. код]

Комахи трапляються на вітровалах та вирубках, в купах дров та на стовбурах дерев, квітів не відвідують. Літ триває з квітня по серпень. Личинка розвивається в деревині листяних порід. Поліфаг. Пошкоджує бук, дуб, граб, волоський горіх, плодові дерева.

Морфологія[ред. | ред. код]

Імаго[ред. | ред. код]

Порівняно невеликих розмірів жук, довжина тіла коливається в межах 9-16 мм. Тіло менш-більш витягнене, темне, вкрите строкатими волосяними плямами, які не утворюють чіткого малюнка. На їх фоні виділяється дуже розмита поперечна серединна біла перев'язь, обведена охристою ламаною волосистою та чорною голою смугами. Наявні довгі стоячі волоски. Вусики з характерними світлими кільцями при основі члеників.

Личинка[ред. | ред. код]

Личинка відрізняється тим, що гіпостом без зубців і впоперек припіднятий у вигляді даху.

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

Життєвий цикл триває 2-3 роки.

Література[ред. | ред. код]

  1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М. Матеріали до вивчення ентомофауни північно-східної частини Івано-Франківської області // матеріали науково-практичної конференції «Природничі науки на межі століть» — Ніжин, 2004. — с. 36-37;
  3. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М., Парпан В.І. Доповнення до фауни деяких таксонів комах північно-східної частини Івано-Франківської області // IV Міжнародна наукова конференція «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» — Донецьк, 2005. — с. 50-51;
  4. Загайкевич И. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  5. Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
  6. Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  7. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання[ред. | ред. код]

  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11334/ [Архівовано 8 серпня 2010 у Wayback Machine.]
  2. http://www.cerambyx.uochb.cz/mesneb.htm [Архівовано 12 вересня 2012 у WebCite]