Меріра

Меріра
Давньоєгипетський фараон
Правління	754—714 до н. е.
Попередник	Ехнатон
Наступник	Панехесі
Титульні імена Власне ім'я (номен): mr-r — Меріре — «Той, хто полюбив Ра»
Династія	XVIII династія

Меріра (XIV ст. до н. е.) — давньоєгипетський державний діяч, 2-й верховний жрець Атона у 1347—1335 роках до н. е.

Життєпис

Про походження зі знатного роду з Нижнього Єгипту. Про його батьків нічого невідомо. Став одним з наближених прихильників фараона Аменхотепа IV, який розпочав релігійну реформу з встановлення культу Атона. Був одружений з Тінро, великою улюбленицею Володарки Двох земель (на кшталт фрейліни фараона).

У 1347 році до н. е. Аменхотеп IV, що став Ехнатоном передав владу верховного жерця Атона в Ахетатоні Меріра. В подальшому Меріра обіймав посади хаті-а, на кшталт місцевого князя (вище за статусом носія печатки фараона), а згодом носія віяла праворуч фараона (одна з найвищих державних посад, а під час війни — генерала). Наступником Меріре став інший давній сановник часів Ехнатона — Панехесі.

Поховано в гробниці 4 в Амарні (в некрополі Гробниць знаті).

Джерела

• Перепёлкин Юрий Яковлевич. Переворот Амен-хотпа IV. Часть 2. — М.: Издательство «Наука». Главная редакция восточной литературы., 1984. — 287 с.
• René van Walsem, in: Maarten J. Raven, René van Walsem: The Tomb of Meryneith at Saqqara, Turnhout 2014, ISBN 978-2-503-54876-0, 41, 47