Механізатор (футзальний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Механізатор
Повна назва Футзальний клуб
Механізатор Дніпропетровськ
Засновано 1987
Розформовано 1997
Населений пункт Дніпропетровськ, Україна Україна
Стадіон Спорткомплекс УДЧТУ,
Дніпропетровськ
Головний тренер Україна Геннадій Шур
Ліга Чемпіонат України
Домашня
Виїзна

Механізатор  — український футзальний клуб, який представляв місто Дніпропетровськ, існував з 1987 по 1997 рік. Один з перших професіональних футзальних клубів СРСР[1]. Володар кубку СРСР з міні-футболу, неодноразовий чемпіон України з футзалу та володар Кубку України[2].

Історія[ред. | ред. код]

Створення клубу[ред. | ред. код]

В середині 80-х років XX століття в Дніпропетровську на базі тресту «Дніпробудмеханізація» створюється футбольна команда «Механізатор», яка виступає в першості міста. У 1987 році поцыновувачы футболу на чолі з Олександром Хандригою проводять змагання з міні-футболу, створюється школа молодого арбітра, випускником якої згодом стає відомий арбітр ФІФА з футзалу Олег Іванов. Отримавши згоду мера Дніпропетровська Валерія Пустовойтенка, який раніше очолював трест «Дніпробудмеханізація», у 1987 році створюється госпрозрахунковий міні-футбольний клуб «Механізатор», президентом якого стає Олег Зеліксон, а начальником команди — Олександр Хандрига[1].

За відсутності регулярного чемпіонату в країні починають проводитися турніри, якы збирають клуби поцыновувачыв міні-футболу з різних міст. Після турнірів, які пройшли в Мінську, Кишиневі й Новосибірську, тренером «Механізатора» стає Геннадій Шур. У команди починає підбиратися сильний склад, разом з іншими до неї переходять Костянтин Єрьоменко та Олег Солодовник, які згодом стали відомими в складі московської «Діни»[1].

Республіканські турніри[ред. | ред. код]

У 1988 році «Механізатор» бере участь в першому в Україні республіканському турнірі на призи газети «Молодь України», переможцем якого стає київський «Електронмаш». Рік по тому у вище вказаному турнірі грають вже команди з усього Радянського Союзу[1].

У 1990 році створюється Союз міні-футбольних клубів України, президентом якого обрано Олександра Хандригу. Проводиться пробний чемпіонат України за участю п'яти команд, переможцем якого й стає «Механізатор». Ігор Лещук і Юрій Миргородський, які представляють клуб, визнані найкращим воротарем і нападнимком турніру. «Механізатор» стає також володарем Кубку України, обігравши в фіналі ДХТІ з рахунком 8:1, а індивідуальні призи найкращому воротареві, нападаючому та бомбардиру турніру отримують Ігор Лещук, Сергій Усаковський і Олександр Москалюк. Головним спонсором команди в цей час є колгосп «Авангард» Дніпропетровської області та його голова Михайло Коробка[2].

Міжнародні виступи[ред. | ред. код]

На початку 1990 року «Механізатор» проводить дві товариські гри з аматорськими командами з Англії в Манчестері. У тому ж році в словацькому місті Лучинець проходить міжнародний турнір, на якому «Механізатор» обігрує клуби зі Словаччини, Чехії та Угорщини, займає перше місце, а Костянтин Єрьоменко стає найкращим гравцем та найкращим бомбардиром турніру[1][2].

Чемпіонат та кубок СРСР[ред. | ред. код]

До збірної СРСР з міні-футболу, котра проводить в 1990 році свій перший збір, викликається четверо дніпропетровських гравців: воротар Ігор Лещук, а також Володимир Кобзарєв, Михайло Уфімцев та Олег Солодовник[1].

У 1990 році під егідою новоствореної Асоціації міні-футболу СРСР проходить перший всесоюзний турнір за участю 16 команд, розбитих на дві ліги, за підсумками якого «Механізатор» займає четверте місце, а переможцем стає «Сигнал» з Обнінська[2]. Наступного року «Сигнал» знову перемагає, залишивши «Механізатор» на другому місці[3]. У 1992 році переможцем стає «Еврика» з Таллінна, а «Механізатор» бере бронзу[1].

Наприкінці 1990 року під керівництвом комітету з міні-футболу Федерації футболу СРСР проходить перший чемпіонат СРСР з міні-футболу. У фінальній частині, яка проходила в Кишиневі з 23 січня по 8 березня 1991 року, «Механізатор» займає восьме місце, а Костянтин Єрьоменко визнається найкращим нападником[1][2].

У серпні 1991 року в Москві створюється міні-футбольна команда «Діна», яка зібрала найсильніших гравців країни. У «Діну» переходять лідери «Механізатора» Костянтин Єрьоменко та Олег Солодовник. Наприкінці 1991 року в Дніпропетровську проходить фінал Кубку СРСР. На вихід у півфінал претендували «Механізатор» і «Діна», які набрали однакову кількість очок та не виявили переможця в особистій зустрічі. Доля путівки вирішувалася за допомогою жереба, в якому взяли участь колишні партнери по команді дніпропетровець Олег Зеліксон і Костянтин Єременко, який представляє «Діну»: Єременко витягнув папірець з мінусом, а плюс дістався Зеліксону, що вивело «Механізатор» у півфінал. Обігравши в одній другій фіналу команду «Агро-Інтекс», у вирішальному матчі «Механізатор» зустрічається з «Валеологією» з Кишинева. Тричі програючи по ходу матчу, «Механізатор» зрівнює рахунок, а потім здобуває перемогу в серії післяматчевих пенальті, ставши першим та єдиним володарем Кубку СРСР з міні-футболу[1][2].

Турніри незалежної України[ред. | ред. код]

У чемпіонаті України сезону 1991/92 взяли участь десять команд. Три перших місця займають представники Дніпропетровська: чемпіоном став «Механізатор», а також команди ДХТІ й Агроуніверситету. Пізніше «Механізатор» робить золотий дубль, обігравши в фіналі Кубку України франківський «Трактор» з рахунком 5:1.

У 1992 закінчує виступи й залишає клуб один із засновників — Олег Зеліксон. У тому ж році помирає Олександр Хандрига. Фінансове становище клубу погіршується. У чемпіонаті 1992 року «Механізатор» стає другим, поступившись запорізької «Надії». Сезон 1993/94 років команда закінчує на п'ятому місці, а в кубку країни доходить до півфіналу.

У 1995 році «Механізатор» завойовує звання чемпіона України і стає володарем кубка країни. У наступному сезоні 1995/96 років завойовує друге місце в чемпіонаті, але знову перемагає в Кубку України. Сезон 1996/97 років стає останнім для клубу: зайнявши одинадцяте місце в чемпіонаті «Механізатор» припиняє своє існування[1][2][4].

Інші змагання[ред. | ред. код]

«Механізатор» є триразовим володарем «Кубку Великого Дніпра», який проводився в Україні з 1989 по 2006 роки. Перший турнір відбувся в Шостці Сумської області, другий — у Славуті Хмельницької області, третій — у Дніпропетровську, і «Механізаторові» вдалося стати переможцем всіх вище вказаних турнірів.

У 1994 році «Механізатор» взяв участь в міжнародному турнірі «Петербурзька осінь-94» і здобув в ньому перемогу[2].

Пам'ятні дати[ред. | ред. код]

У 1993 році в Дніпропетровську пройшов міні-футбольний турнір пам'яті Олександра Хандригі, який завершився перемогою «Механізатора». З тих пір турнір став традиційним і проводився декілька разів[2].

16 грудня 2011 року пройшов матч пам'яті Олександра Хандриги та Костянтина Єрьоменка, видатного футзаліста, відомого виступами за «Механізатор» і московську «Діну»[5].

1 грудня 2011 року Валерій Павлович Пустовойтенко, при безпосередній участі якого й був створений клуб «Механізатор», нагороджений орденом Ярослава Мудрого 3 ступеня за вагомий особистий внесок у розвиток українського футболу.

Досягнення[ред. | ред. код]

  • СРСР Кубок СРСР
    • Володар (1): 1991

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л Олег Зеликсон: Механизатор был первым профессиональным мини-футбольным клубом в СССР. Футзал в Украине. futsal.in.ua. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 2014-7-15.
  2. а б в г д е ж и к Страницы истории футзала в Украине (Владимир Братусь) / Проза.ру - национальный сервер современной прозы. proza.ru. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 2014-7-15. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
  3. Ты помнишь как всё начиналось… Истоки мини-футбола в Кременчуге. lukas.com.ua. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 2014-7-16. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
  4. UA-Футбол. «Дина» и «Механизатор». 20 лет спустя [Архівовано 10 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. 16 декабря пройдет матч памяти Александра Хандриги и Константина Еременко. Федерация футбола Днепропетровской области. 13 декабря 2011. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 15 грудня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]