Микола Хам
| Микола Хам | |
|---|---|
| Народився |
23 липня 1898 Мервичі, Жовківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Помер |
3 листопада 1937 (39 років) Сандармох, Карельська АРСР, СРСР ·розстріл |
| Поховання | Сандармох |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина →.svg){kind=small} II Польська Республіка → СРСР |
| Національність | українець |
| Alma mater | Львівська політехніка |
| Партія | безпартійний |
Мико́ла Андрі́йович Хам (пол. Mykoła Cham; нар. 23 липня 1898, Мервичі, пом. 3 листопада 1937, Сандармох) — український політик лівого спрямування, громадський діяч міжвоєнної Польщі, депутат Сейму II скликання, жертва сталінських репресій.
Життєпис[ред. | ред. код]
Випускник Львівської політехніки, економіст. Член Сель-Роб та його відгалуження «Сель-Роб-Лівиця» (з 1927 р. керівник її молодіжної секції та член ЦК).
Учасник організованого комуністами Європейського селянського конгресу в Берліні, заарештований німецькою поліцією і депортований до Польщі.
У 1928—1930 роках мав мандат депутата Сейму 2-го скликання від Берестейського округу, належав до фракції «Сель-Роб-Лівиця» і «Сель-Роб-Єдність».
1930 року відійшов від громадської діяльності і переїхав до СРСР. Був активістом Міжнародної організації допомоги борцям революції[1]. Проживав у Харкові, старший науковий співробітник Південного інституту молочного господарства.
Заарештований у сфабрикованій справі «Української військової організації». 9 квітня 1934 р. судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР засуджений за ст. 54-4-8-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в 4-му відділенні Білбалттабору і в Соловках (спецізолятор «Савватьєво»). 9 жовтня 1937 Особливою трійкою Управління НКВС Ленінградської області засуджений до найвищої кари.
Розстріляний 3 листопада 1937 р. в Карелії, в урочищі Сандармох, разом із багатьма відомими українськими митцями і громадськими діячами.
Реабілітований прокуратурою Карельської АРСР 13 квітня 1989 р. і прокуратурою Харківської області 29 листопада 1989 р.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Шевченко С. В. Імперія терору. — К.: Фенікс, 2021. — С. 332—333.
Література[ред. | ред. код]
- Шевченко С. В. Імперія терору. — К.: Фенікс, 2021. — С. 332—333.
- Список розстріляних у Сандармосі українців і вихідців з України (XVIII) [Архівовано 19 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Український список Сандармоху (оновлений). Частина 13 [Архівовано 20 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Małgorzata Smogorzewska, Posłowie i senatorowie Rzeczypospolitej Polskiej 1919-1939: słownik biograficzny. T. 1, A-D (red. naukowa Andrzej Krzysztof Kunert), Warszawa 1998 (пол.)
