Милівка
| село Милівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Лозівський район |
| Громада | Близнюківська селищна громада |
| Облікова картка | Милівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1861 |
| Населення | 202 |
| Площа | 0,5 км² |
| Густота населення | 404 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64844 |
| Телефонний код | +380 5754 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°47′23″ пн. ш. 36°20′24″ сх. д. / 48.78972° пн. ш. 36.34000° сх. д.Координати: 48°47′23″ пн. ш. 36°20′24″ сх. д. / 48.78972° пн. ш. 36.34000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
100 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64801, Харківська обл., Лозівський р-н, смт Близнюки, вул. Свободи, буд. 30 |
| Карта | |
  Милівка | |
 Милівка | |
| Мапа | |
| |
Ми́лівка (в минулому — Марієндар) — село в Україні, у Близнюківській селищній громаді Лозівського району Харківської області. Населення становить 202 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Уплатнівська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Милівка знаходиться на лівому березі річки Велика Тернівка, є міст. На протилежному березі знаходиться село Уплатне. За 6 км на захід залізнична платформа 948 км.
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване в 1861 році.
Станом на 1886 рік у селі Уплатнівської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії мешкало 286 осіб, налічувалось 43 двори, існував цегельний завод[1]. У довіднику «Вся Россия за 1895» Лариса Андріївна Тихоцька вказана власницею поміщицького маєтку у селі Милівка, Павлоградського повіту Катеринославської губернії. Раніше маєток належав Людмилі Іванівні Рикорд (при народженні Коростовцевій), дружині адмірала Петра Івановича Рикорда. При Людмилі Іванівні маєток називався на французький манер «Милопка — Маріендар», а потім став називатись Милівка. Людмила Іванівна Рикорд (Коростовцева) була ініціатором різних сільськогосподарських експериментів. Під керівництвом управителя маєтку Якова Миколайовича Комарицького тут випробовувалися нові способи посадки культур і випробовувалася їхня агротехніка. Також поміщиця була відома своїми літературними працями та благодійсністю. Померла у 1883 році. Після смерті Л. І. Рикорд (Коростовцевої) село Милівка перейшло у спадок Ларисі Андріївні Тихоцькій, дружині Петра Сергійовича Тихоцького, яке було у її володінні до подій 1917 року.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Близнюківської селищної громади.[2]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Близнюківського району, увійшло до складу Лозівського району Харківської області.[3]
Економіка[ред. | ред. код]
- В селі є молочно-товарна ферма.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела[ред. | ред. код]
- Волков М. Ю. Нарис з історії Близнюківщини. Монографія. — Х.: «Зебра» — 2015. — 148 с., [24] с. іл.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Милівка [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
