Михайличенко Сергій Вікторович
| Михайличенко Сергій Вікторович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
30 липня 1970 (53 роки) Чирчик, Ташкентська область, Узбецька РСР, СРСР | |||
| Країна |
 СРСР Узбекистан Україна | |||
| Жанр | жанрове малярство і натюрморт | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Брім Георгій Робертовичd | |||
| Працівник | Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені Михайла Щепкіна | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Батько | Михайличенко Віктор Костянтинович | |||
| Мати | Михайличенко Галина Олександрівна | |||
|
| ||||
Сергій Вікторович Михайличе́нко (нар. 30 липня 1970, Чирчик) — українский художник; член Національної спілки художників України з 2013 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 30 липня 1970 року в місті Чирчику (нині Ташкентська область, Узбекистан). Син художників Віктора та Галини Михайличенків. 1990 року закінчив театрально-декораційне відділення Ташкентського художнього училища імені Павла Бенькова, був учнем Георгія Бріма, М. Дімова.
У 1992—1993 роках працював художником-постановником Сурхандар'їнського музично-драматичного театру імені Маннона Уйгура у Термезі; протягом 1993—2004 років — Сумського театру драми та музичної комедії імені Михайла Щепкіна.
Творчість[ред. | ред. код]
Працює у галузі сценографії та станкового живопису (у реалістичному стилі пише тематичні картини, натюрморти).
- Оформив вистави
- «Едіт Піаф» Сергія Кузика (1994);
- «Весілля в стилі ретро» Олександра Галіна (1996);
- «Калігула» Альбера Камю (1996);
- «За двома зайцями» Михайла Старицького (2004).
- Живопис
- «День народження» (2010);
- «Натюрморт із ромашками» (2010);
- «Натюрморт із кавуном» (2010);
- «Натюрморт із самоваром» (2010);
- «Грибне літо» (2010);
- «Натюрморт із черешнею» (2010);
- «Ранкові троянди» (2010);
- «Гранатовий сік» (2010);
- «Бузок у кошику» (2011);
- «Бузок на столі» (2011);
- «До пасовища» (2014);
- «Дід Степан» (2015);
- «Гуси на Сеймі» (2015);
- «Пасхальний натюрморт» (2015);
- «Тарзанка» (2015);
- «Троянди» (2015);
- «Квіти бульденежа» (2016).
Бере участь в обласних та всеукраїнських мистецьких виставках з кінця 1990-х років. Персональні виставки відбулися у Сумах у 2011, 2015 роках, Києві у 2012, 2015 роках, Санкт-Петербурзі у 2013 році.
Роботи художника зберігаються у Сумському художньому музеї, Музеї історії міста Києва, у галереях та приватних збірках України, Росії, Італії, Англії, Японії, Німеччини, Австралії та США[1].
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Н. С. Юрченко. Михайличенко Сергій Вікторович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 20 : Медична — Мікоян. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8346-6.
|
