Мовний закон
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 |
Мовний закон — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
Мовний закон — неформальна, публіцистична назва кількох законів та законопроєктів, які покликані регулювати вживання української мови в Україні.
- Закони
- Закон УРСР «Про мови в Українській РСР» — прийнятий 28 жовтня 1989 року, діяв до набуття чинності закону Ківалова-Колесніченка 10 серпня 2012 року.
- Закон України «Про засади державної мовної політики» — зареєстрований С. Ківаловим та В. Колесніченком 7 лютого 2012 року, ухвалений 3 липня 2012 року у другому читанні 248 депутатами, набув чинності 10 серпня 2012 року. 28 лютого 2018 року Конституційним судом визнаий неконституційним і таким, що втратив чинність.
- Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» — зареєстрований 19 січня 2017 депутатами І. Подоляк, Г. Гопко, О. Юринець та іншими (всього 32 депутати), доповнений і перереєстрований 9 червня 2017 депутатами М. Княжицьким, І. Подоляк, Б. Розенблатом, А. Тетеруком, Г. Гопко, О. Юринець та іншими (всього 76 депутатів). Прийнятий у другому читанні 25 квітня 2019 року. Чинний з 16 липня 2019 року.
- Законопроєкти
- Проєкт Закону «Про мови в Україні» — зареєстрований 7 вересня 2010 року депутатами О. Єфремовим, С. Гриневецьким і П. Симоненком. Відхилений та знятий з розгляду 1 лютого 2011 року.