Молчанова Катерина Іванівна
| Молчанова Катерина Іванівна | |
|---|---|
 портрет Карла Христинека. 1779 рік | |
| Народилася | 20 листопада (1 грудня) 1758 |
| Померла |
15 (27) вересня 1809 (50 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | Лазарівське кладовище (Санкт-Петербург) |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | фрейліна |
| Alma mater | Смольний інститут шляхетних дівчатd |
Катерина Іванівна Молчанова (в заміжжі Олсуф'єва; 9 листопада 1758 — 3 вересня 1809) — фрейліна Катерини II, одна з п'яти кращих випускниць Смольного інституту, удостоєних Золотої медалі першої величини.
Життєпис[ред. | ред. код]
Катерина Іванівна Молчанова походила зі старовинної московської родини. Її батько — простий колезький радник Іван Якович Молчанов, сім'я якого перебувала в тяжкому становищі — у нього було всього 30 душ кріпаків, до того ж закладених. Дівчина була взята на виховання впливовою жінкою — Марією Наришкіною, дружиною обер-егермейстра Семена Наришкіна. У 1764 році вона сприяла зарахуванню Катерини до Смольного інституту шляхетних дівчат. Також Наришкіна поклала на ім'я дівчини дві тисячі рублів, які були видані дівчині після закінчення навчання. Наришкіна призначила Катерині щорічну виплату двохсот рублів, а також обіцяла (у заповіті) нагородити чималим приданим, дивлячись притому і на якість її обранця[1].
У Смольному[ред. | ред. код]
Під час навчання у Смольному, Катерина відрізнялася серйозністю та зосередженістю. Вона любила більше читати, ніж брати участь у розвагах та іграх. Хоча вона не раз виступала на сцені інститутського театру. Так у постановці трагедії Сумарокова «Семіра», вона грала роль брата головної героїні[2]. Вона гарно малювала та вишивала. Про це згадувала Катерина II у своєму листі іншій смолянці Олександрі Левшиній[3]:
|
…Бецкой поставил софу в турецком стиле в мою комнату Зимнего дворца. Сама я поместила там лишь ваше изображение, сделанное девицей Молчановой; это моя любимая вещь, которая не покидает своего места, которое я ей отвела. | 
|
Заміжжя[ред. | ред. код]
19 червня 1776 року Катерина Молчанова потрапила до двору у якості фрейліни. Разом зі своєю подругою по інституту Глафірою Алимовою вона була відправлена назустріч прибуваючої до Росії нареченої великого князя Павла Петровича, принцеси Софії-Доротеї Вюртемберзької. Пізніше Катерина була призначена до неї в свиту. Наприкінці 1770-х років Молчанова стала фрейліною Катерини II.
27 січня 1780 року вийшла заміж за Сергія Адамовича Олсуф'єва (1755—1818), другого сина статс-секретаря Катерини II Адама Олсуф'ва і Марії Василівни Салтикової, сестри Сергія Салтикова, коханця Катерини II[4]. Свекор Молчанової був впливовою людиною. Його сина Сергія у 1769 році направили за наказом імператриці, разом з іншими молодими дворянами, до Лейпцизького університету, згодом він дослужився до чину генерал-майора.
Катерина Іванівна Молчанова-Олсуф'єва померла 3 вересня 1809 року в Санкт-Петербурзі і похована у Олександро-Невській лаврі на Лазаревському кладовищі[5], чоловік пережив її на дев'ять років і похований там же[6].
Діти[ред. | ред. код]
У Катерини Іванівни з чоловіком було дві дочки й три сини, двоє з яких померли зовсім маленькими.
- Марія Сергіївна (1780—1805), фрейліна великої княгині Анни Федорівни, була одружена з таємним радником Д. С. Жеребцовим.
- Дмитро Сергійович (бл. 1780—1858), учасник війни 1812 року і закордонних походів (Лейб-гвардії капітан), член масонської ложі «Російського Орла», був в Пензі губернським очільником дворянства.
- Єлизавета Сергіївна (1782—1799), фрейліна великої княгині Анни Федорівни.
Примітка[ред. | ред. код]
- ↑ Данилова А. Благородные девицы. Воспитанницы Смольного института. Биографические хроники.- М.: Эксмо, 2008.-464с.
- ↑ Андреев, Юрий Андреевич; Путилова, Евгения Оскаровна (1989). Русская поэзия детям (рос.). Советский писатель. с. 678. ISBN 9785265010704.
- ↑ Знаменитые россияне 18-19 веков. Биография и портреты. — С.-Петербург.: Лениздат, 1996. — с. 249.
- ↑ Сергій Васильович Салтиков був одружений з Матроною Павлівною Бланк-Польовою (1723—1813), сестрою Марії Павлівни Наришкіної (1728—1793), покровительки Катерини Молчанової.
- ↑ Надгробие Екатерины Олсуфьевой (Молчановой). Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019.
- ↑ Надгробие С. А. Олсуфьева. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |