Мор Едуард Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Едуард Мор
Едуард Мор
Едуард Мор
Особисті дані
Повне ім'я Едуард Володимирович Мор
Народження 4 жовтня 1977(1977-10-04) (46 років)
  Селидове, СРСР
Зріст 184 см
Вага 80 кг
Громадянство Україна Україна
Росія Росія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993–1996 Україна «Хімік» (Сєвєродонецьк) 58 (10)
1996–1997 Україна «Зоря» (Луганськ) 43 (5)
1998–2000 Росія «Спартак» (Москва) 31 (1)
1999–2000 →  Росія «Спартак-2» (Москва) 47 (4)
2000–2004 Росія «Сатурн» (Раменське) 53 (1)
2003 →  Росія «Чорноморець» (Новоросійськ) 11 (0)
2005 Україна «Волинь» 4 (0)
2005 Росія «Орел» 18 (0)
2006 Росія «Хімки» 31 (2)
2007 Росія «Торпедо» (Москва) 30 (1)
2008 Білорусь «Вітебськ» 28 (2)
2009 Росія «Промінь-Енергія» (Владивосток) 17 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1999 Росія Росія (U-23) 5 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мор.

Едуард Володимирович Мор (рос. Эдуа́рд Влади́мирович Мор; нар. 4 жовтня 1977, Селидове) — колишній український, пізніше російський футболіст, що грав на позиції захисника. Відомий за виступами у московському «Спартаку» та ряді інших російських команд вищого та першого дивізіонів, та молодіжну збірну Росії, в Україні грав у вищій та першій лізі за луганську «Зорю» та луцьку «Волинь».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Едуард Мор народився у Селидовому, проте заняття футболом розпочав у Сєвєродонецьку, куди на той час переїхали його батьки, в місцевій ДЮСШ, де його першим тренером був Олександр Кучеренко.[1][2] Продовжив свої заняття футболом Едуард Мор в луганському спортінтернаті, де його тренером був Сергій Горковенко.[1][2] Після закінчення навчання в спортінтернаті молодий футболіст повернувся до Сєвєродонецька, де розпочав виступи у місцевому «Хіміку», який на той час грав у першій українській лізі.[1] У Сєвєродонецьку Мор грав до кінця 1996 року, запрошувався до київського «Динамо»[2][1], а з початку 1997 року став гравцем луганської «Зорі»[2][1], яка на той час уже вибула до першої ліги. У «Зорі» перспективний футболіст виступав лише до кінця 1997 року, а з початку 1998 року став гравцем московського «Спартака», за який, зі слів самого Мора, завжди уболівав та мріяв виступати.[3][1][2] Перший рік у московській команді захисник з України провів у дублі, і лише після успішних виступів у основному складі «червоно-білих» на Кубку Співдружності взимку 1999 року головний тренер «Спартака» Олег Романцев перевів Мора до основного складу.[1] За наступні 2 роки відіграв в основному складі «Спартака» 31 матч, та двічі став у його складі чемпіоном Росії, запрошувався до молодіжної збірної Росії, у зв'язку із чим прийняв російське громадянство.[2][1] Проте до середини 2000 року футболіст поступово втратив місце в основному складі, і керівники клубу вирішили продати його до підмосковного клубу «Сатурн».[4] У команді з Раменського Мор також не завжди потрапляв до основного складу, причиною чого сам футболіст вважає велику кількість легіонерів у команді[5], деякий час віддавася в оренду до новоросійського «Чорноморця». На початку 2005 року футболіст став гравцем клубу вищої української ліги луцької «Волині», де може вважатися першим російським легіонером за всю її історію.[6][комент. 1] Проте в українській команді Мор зіграв лише 4 матчі у чемпіонаті[7], та покинув клуб. Пізніше у своїх інтерв'ю футболіст часто критикував головного тренера лучан Віталія Кварцяного, звинувачуючи його у відсутності розуміння тактики гри, та навіть у фізичному насиллі над футболістами.[8] Другу половину 2005 року Едуард Мор провів у клубі «Орел» із однойменного міста, що виступав у першій російській лізі. У 2006 році Мор став гравцем підмосковного клубу «Хімки» із однойменного міста, із якою став переможцем першої російської ліги.[9][10] Проте у вищий російський дивізіон футболіст не повернувся, а з початку 2007 року став гравцем московського «Торпедо»[11], яке на той час вибуло до першої ліги. Проте у сезоні ще недавно один із лідерів російського футболу зайняв лише 6 місце[12], і Едуард Мор, зігравши 30 матчів за автозаводців[13], достроково покинув команду.[14] У 2008 році Едуард Мор грав за білоруський клуб вищої ліги «Вітебськ» із однойменного міста. У 2009 році повернувся до Росії, де став гравцем першолігової команди «Промінь-Енергія» з Владивостока[15], який і став його останнім професійним клубом. У 2010 році Едуард Мор грав за аматорську команду «Школа М'яча».[16] у 2012 році грав за аматорську команду «Ставровець» із Ставрово Владимирської області, після чого завершив кар'єру футболіста.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Після переїзду до Москви Едуарду Мору швидко надійшла пропозиція про виступи у складі молодіжної збірної України, і футболісту з приводу цього дзвонив особисто тодішній старший тренер молодіжної збірної Віктор Колотов.[2][1] Одночасно футболіста почали активно запрошувати і до російської молодіжної збірної. Проте після тривалих роздумів футболіст вибрав пропозицію російської збірної, та прийняв російське громадянство.[2][1] У російській молодіжній збірній зіграв 5 матчів протягом 1999 року, які одночасно були відбірковими матчами до Олімпійських ігор 2000 року[2], після чого до збірних Росії не залучався.

Після завершення футбольної кар'єри[ред. | ред. код]

У 2012 році Едуард Мор закінчив московську Вищу школу тренерів, та отримав диплом категорії «В».[3] У 2016 році він заснував Академію любительського футола Едуарда Мора.[17]

Виступає екпертом на телеканалі «Матч ТВ».[18]

Досягнення[ред. | ред. код]

«Спартак» (Москва): 1999, 2000[комент. 2]
  • Переможець першого дивізіону першості Росії — 2006.

Примітки та коментарі[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. ↑ Формально Едуарда Мора можна вважати першим російським легіонером, проте він до прийняття російського громадянства був громадянином України, та є українцем за національністю, правильніше першим російським легіонером у «Волині» слід вважати Володимира Кужелєва[6], першим російським легіонером також можна вважати й Ігора Сартакова, проте різні джерела по-різному подають його громадянство у зв'язку із неузгодженістю питань громадянства у перші роки після розпаду СРСР.
  2. ↑ У сезоні 2000 року Едуард Мор зіграв лише 8 матчів, та перейшов до «Сатурна», проте згідно даних сайту rusteam.permian.ru, також отримав золоту медаль.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л ФУТБОЛ. ЭДУАРД МОР: "ВОЗМОЖНО, Я КОГДА-НИБУДЬ ВЕРНУСЬ В «СПАРТАК». [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ а б в г д е ж и к л Профіль на сайті rusteam.permian.ru [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ а б Мор: «Романцев для меня — звезда первой величины!» [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ ЭДУАРД МОР: Я В СЕБЕ ПОКА НЕ РАЗОБРАЛСЯ [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ «Нойштедтер испортил атмосферу в сборной» Эдуард Мор — о проблемах сборной России и перспективах отечественного футбола [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ а б «Волынь» второй раз в своей истории подписала россиянина. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 10 вересня 2016.
  7. ↑ Ландер Ю. С. Футбол в Украине 2004—2005. — Харьков, 2005. — С. 35. — (Футбол — история и статистика) (рос.)
  8. ↑ Эдуард Мор: «Был в шоке от поведения Кварцяного» [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ Російський перший дивізіон 2006 [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ Футбольний клуб «Хімки». 2006 рік. [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ Евсеев, Соломатин и Мор перешли в «Торпедо» [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. ↑ Російський перший дивізіон 2007. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 10 вересня 2016.
  13. ↑ «Торпедо» Москва. 2007 рік. [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. ↑ «Торпедо» рассталось сразу с семью футболистами [Архівовано 2014-11-02 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. ↑ «Луч-Энергия» подписал контракты с шестью новичками [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. ↑ Заявка ФК «Школа М'яча» (2010 рік)[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
  17. ↑ Академия любительского футбола Э. Мора [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
  18. ↑ «Тут гораздо лучше»: звездный эксперт «Матч ТВ» Эдуард Мор предпочел Москве Владимир

Посилання[ред. | ред. код]

Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мор_Едуард_Володимирович&oldid=41056589