Музей текстилю (Джакарта)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей текстилю
The Textile Museum
6°11′18″ пд. ш. 106°48′34″ сх. д. / 6.18859000002777737° пд. ш. 106.80962000002777756° сх. д. / -6.18859000002777737; 106.80962000002777756Координати: 6°11′18″ пд. ш. 106°48′34″ сх. д. / 6.18859000002777737° пд. ш. 106.80962000002777756° сх. д. / -6.18859000002777737; 106.80962000002777756
Тип Музей
Країна  Індонезія[1]
Розташування Джакарта Індонезія Індонезія
Адреса 11420[2] No 2-4, Jl. K.S. Tubun, Kota Bambu Utara, Palmerah, Kota Jakarta Barat, Jakarta 11420, Indonesia[2]
Засновано 28 червня 1978 року
Відкрито 28 червня 1978
Оператор орган місцевого самоврядування
Фонд 500 документ[3]
Сайт library.museumtekstiljakarta.org
Музей текстилю (Джакарта). Карта розташування: Індонезія
Музей текстилю (Джакарта)
Музей текстилю (Джакарта) (Індонезія)
Мапа

CMNS: Музей текстилю у Вікісховищі

Музей текстилю (індонез. Museum Tekstil) — індонезійський музей легкої промисловості в Джакарті. Володіє колекцією текстилю з різних островів Індонезії. Музей був відкритий 28 червня 1978 року, знаходиться в м. Джакарта, Індонезія.[4]

Історія[ред. | ред. код]

Будівля Музею текстилю побудована на початку 19-го століття. Спершу це був приватний будинок француза. Пізніше дім був проданий Абдулу Азіз Ал Муссаві аль Муса Хадім, який був турецьким консулом Батавії.

У 1942 році будинок був знову проданий Керел Крістіан Крук'ю. Під час війни за незалежність будівлю використовували, як головний офіс Barisan Keamanan Rakyat (Фронт народної безпеки).

У 1947 році будинком володів Лі Сіон Пхін, який здавав його в оренду Відділу з соціальних питань, який переробив дім в заклад для літніх людей. Зрештою, будівлю було передано уряду міста та 28-го червня 1978 року вона отримала назву Музею текстилю пані Тянь Сухарто.

Колекції[ред. | ред. код]

У Музеї текстилю представлено багато видів виробів традиційного індонезійського ткацтва, наприклад, яванський батік, батак улос та ікат. В ньому також виставлені традиційні інструменти для ткацтва та обладнання для виробництва текстилю.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rusmiyati, Murwaningrum D., M. Amperawan Marpaung et al. Katalog Museum IndonesiaKementerian Pendidikan, Kebudayaan, Riset, dan Teknologi, 2018. — ISBN 978-979-8250-66-8
  2. а б https://museum.kemdikbud.go.id/museum/profile/museum+tekstil
  3. https://museumtekstiljakarta.org/
  4. а б TEXTILE MUSEUM (Museum Tekstil) - Indonesia-Travel-Guide.com. www.indonesia-travel-guide.com. Архів оригіналу за 28 січня 2010. Процитовано 21 листопада 2015.