Мухаммед Алі (султан Брунею)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мухаммед Алі
13-й Султан Брунею
1660 — 1660
Попередник: Абдул Джаліл Джаббар
Спадкоємець: Абдул Хаккул Мубін
 
Народження: 17 століття
Смерть: 1660
Бандар Сері Беґаван, Бруней Даруссалам
Країна: Бруней Даруссалам
Релігія: іслам
Батько: Мухаммад Хассан

Мухаммед Алі був тринадцятим султаном Брунею. Він керував державою у 1660 році і був убитий його наступником Абдулом Хаккулом Мубіном, через що розпочалась громадянська війна у країні. Його онук Мухіуддін, який став п'ятнадцятим султаном Брунею, помстився за нього.

Невизначеності[ред. | ред. код]

Найраніші історичні записи султанів Брунею не точні через невелику кільість документів брунейської історії. Окрім цього були спроби змінити історію згідно мусульманства як «офіційну історію», яка не збігалася з джерелами, які можна перевірити.[1] Batu Tarsilah, генеалогічний запис султанів Брунею починається лише після 1807 року. Тому більша частина інтерпретацій історії Брунею має за основу ранні китайські джерела і легенди.[2] Можливо, що ранній султанат Брунею був залежний від китайської підтримки,[2][3][4] і, можливо, брунейські султани мали китайське походження.[2] Окрім цього, найраніші султани, можливо, займались індуїстськими або буддистськими релігіями, про це свідчать їх імена.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Brunei. 4dw.net. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 18 січня 2015.
  2. а б в Elisseeff, Vadime (January 2000). Chapter 8: A Brunei Sultan of the Early Fourteenth Century — A Study of an Arabic Gravestone. The Silk Roads: Highways of Culture and Commerce. Berghahn Books. с. 145—157. ISBN 978-1-57181-222-3. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 26 грудня 2013.
  3. Malay History: What's Missing in Malaysian History Books. Malaysianunplug.blogspot.co.uk. Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 18 січня 2015.
  4. The golden history of Islam in Brunei. The Brunei Times. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 18 січня 2015.