Мізінформація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мізінформація — це неправильна або оманлива інформація[1][2]. Відрізняється від дезінформації, яка є навмисно оманливою інформацією.[3][4][5] Часто є ненадійною та неперевіреною інформацією, яка, навіть за умови подальшого спростування, може продовжувати впливати на думки та дії аудиторії.[6]

Історія[ред. | ред. код]

Одними з перших форм мізінформації прийнято вважати паскінади на політичних суперників в Італії в період Ренесансу[7] .


Першою широкомасштабною кампанією з мізінформації стала «Велика місячна містифікація», опублікована в 1835 році в нью-йоркській газеті The Sun, у якій містилася серія статей, які нібито описують життя на Місяці, «доповнених ілюстраціями гуманоїдних істот-кажанів і блакитних єдинорогів».[8] Масовий випуск новин у короткий термін також може призвести до фактичних помилок, як це було у випадку заголовку Chicago Tribune 1948 року «Дьюї перемагає Трумена».

Гаррі С. Трумен показує невірний заголовок Chicago Tribune, що є прикладом мізінформації.

Розвиток Інтернету змінив традиційні способи поширення мізінформації.[9] Згідно із спостереженнями під час президентських виборів у Сполучених Штатах у 2016 році контент з «ненадійних» веб-сайтів охоплював до 40 % американської аудиторії, незважаючи на те, що мізінформація становила лише 6 % усіх ЗМІ.[10] Пізніше, під час пандемії COVID-19 мізінформація в поєднанні із недостатньою обізнаністю щодо науки про здоров'я та медицину сприяла виникненню подальшої мізінформації.[11]

Мізінформація в Інтернеті[ред. | ред. код]

Ілюстрація відмінностей між дезінформацією, мізінформацією та малінформацією.

Соціальні медіа можуть сприяти поширенню мізінформації, наприклад, коли користувачі діляться інформацією без попередньої перевірки відповідної інформації. Також все частіше користувачі отримують інформацію з онлайн-джерел на основі персоналізованих алгоритмів, що створює ситуацію, коли вони можуть отримувати різні результати залежно від того, що певна цифрова платформа вважає відповідним їхнім інтересам, незалежно від якості такої інформації.[12]

Новою тенденцією в інформаційному онлайн-середовищі є «відхід від публічного дискурсу до приватного, більш ефемерного обміну повідомленнями», що є викликом протидії мізінформації.[13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Merriam-Webster Dictionary (19 серпня 2020). Misinformation. Процитовано 19 серпня 2020.
  2. Як ворог проводить інформаційні спецоперації: що таке дезінформація та мізінформація - Центр національного спротиву. sprotyv.mod.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 березня 2023. Процитовано 8 березня 2023.
  3. Merriam-Webster Dictionary (19 серпня 2020). Disinformation. Merriam-Webster. Процитовано 19 серпня 2020.
  4. Woolley, Samuel C.; Howard, Philip N. (2016). Political Communication, Computational Propaganda, and Autonomous Agents. International Journal of Communication[en]. 10: 4882—4890. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
  5. Caramancion, Kevin Matthe (2020). An Exploration of Disinformation as a Cybersecurity Threat. 2020 3rd International Conference on Information and Computer Technologies (ICICT). с. 440—444. doi:10.1109/icict50521.2020.00076. ISBN 978-1-7281-7283-5.
  6. Ecker, Ullrich K.H.; Lewandowsky, Stephan; Cheung, Candy S.C.; Maybery, Murray T. (November 2015). He did it! She did it! No, she did not! Multiple causal explanations and the continued influence of misinformation (PDF). Journal of Memory and Language. 85: 101—115. doi:10.1016/j.jml.2015.09.002.
  7. The True History of Fake News. The New York Review of Books. 13 лютого 2017. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019.
  8. A short guide to the history of 'fake news' and disinformation. International Center for Journalists. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019.
  9. Godfrey-Smith, Peter (December 1989). Misinformation. Canadian Journal of Philosophy (англ.). 19 (4): 533—550. doi:10.1080/00455091.1989.10716781. ISSN 0045-5091.
  10. West, Jevin D.; Bergstrom, Carl T. (13 квітня 2021). Misinformation in and about science. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). 118 (15): e1912444117. Bibcode:2021PNAS..11812444W. doi:10.1073/pnas.1912444117. ISSN 0027-8424. PMC 8054004. PMID 33837146.
  11. Swire-Thompson, Briony; Lazer, David (2 квітня 2020). Public Health and Online Misinformation: Challenges and Recommendations. Annual Review of Public Health (англ.). 41 (1): 433—451. doi:10.1146/annurev-publhealth-040119-094127. ISSN 0163-7525. PMID 31874069.
  12. Beware online "filter bubbles" | Eli Pariser (англ.), процитовано 9 лютого 2022
  13. The online information environment: Understanding how the internet shapes people's engagement with scientific information (PDF). The Royal Society. January 2022. ISBN 978-1-78252-567-7. Процитовано 21 лютого 2022.