Мішель Сіфр
Мішель Сіфр | |
---|---|
фр. Michel Siffre | |
Народився |
3 січня 1939[1] (85 років) Ніцца |
Країна | Франція |
Діяльність | геолог, спелеолог |
Alma mater | Паризький університет |
Знання мов | французька[2] |
Мішель Сіфр (фр. Michel Siffre; 3 січня 1939, Ніцца, Франція) — французький вчений, геолог, спелеолог, «спелеонавт». Здобув широку популярність завдяки серії хронобіологічних експериментів «Поза часом», в ході яких кілька місяців знаходився на самоті в печері без можливості визначення часу та дати, вивчаючи суб'єктивне відчуття плину часу.
В результаті досліджень виявив, що людський організм самостійно пристосовується до 24-годинного або 48-годинного циклу. Так, протягом 22 діб тривалість його власної доби варіювала від 42 до 50 годин (у середньому 48 годин), з тривалими періодами безперервної активності — від 25 до 45 годин (у середньому 34 години) і з тривалістю сну від 7 до 20 годин. Це відкриття було назване дводобовим ритмом.
Результати його досліджень були використані у французькій космічній програмі.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Мишель Сифр. В безднах Земли — М:, Издательство "Прогресс", 1982 (рос.)
- Мишель Сифр – исследователь времени, И.Н. Гансвинд. (рос.)
- Фото с Мишелем Сифром, Екатерина Медведева, 2009. (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Babelio — 2007.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
|