Надь Гавриїл
| Надь Гавриїл | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Надь Гавриїл | |||
| Народився |
17 квітня 1913 Вербас, Сербія | |||
| Помер |
15 жовтня 1983 (70 років) Куцура, Вербас (община), САК Воєводина, СР Сербія, СФРЮ | |||
| Громадянство |
.svg){kind=small} Королівство Сербія → .svg){kind=small} Соціалістична Федеративна Республіка Югославія | |||
| Діяльність | мовознавець | |||
| Alma mater | Белградський університет | |||
| Мова творів | русинська | |||
|
| ||||
Надь Г. Гавриїл (17 квітня 1913, Старий Врбас, Воєводина, теперішня Сербія — 15 жовтня 1983, село Коцур, Воєводина) — руський (український) мовознавець, навчитель, перекладач, поет.
Життєпис[ред. | ред. код]
В 1932—1936 роках навчався у Белградському університеті на філософському факультеті.
По закінченні закладу вчителював — у гімназіях Руського Крстура — стає директором в кінці 1944 року, (община Кула) і Коцура (з 1954-го по 1979-й), викладав у Вищій педагогічній школі міста Новий Сад — з 1948-го по 1954-й.
Його перу належать праці по граматиці, методиці викладання рідної мови та правопису «З нашого правопису» — 1950, ввійшли до книги «Лингвистични статі й розправи» — 1983.
Був одним з перших в редакційній колегії частовису «Руське слово» — 1945,
Досліджував історію руської мови — «Прилоги до историї руского язика», 1988, результатом досліджень є його висновок, що руснаки Югославії є частиною українського народу, а «руска бешеда» розвинулася на основі українських говірок Карпат.
Його дослідження друкувалися в «Антологии руской поезиї» — Новий Сад, 1984.
Переклав руською мовою художні творів з російської, сербської та хорватської і російської.
Автор віршів «Літній вечір у полі», «Пісня», «Чуєте, браття», ряду сонетів.
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська мова (енциклопедія). С. 359
- «Руска бешеда»(рос.)
- Нєвольо, невольо, нє ор польо мойо (або сербські руснаки — не знаряддя піару)
- Українці у світі
- Гавриїл Г. Надь
|
