Наказ Лаконія
Наказ Лаконія (або «Тритон Нуль», нім. Laconia-Befehl) — це наказ від 17 вересня 1942, котрий був відданий командуючим підводними силами ВМС Німеччини Карлом Дьоніцем командирам усіх підводних човнів про заборону допомагати екіпажам та пасажирам затоплених кораблів.
Історія наказу[ред. | ред. код]
12 вересня 1942 року підводний човен Крігсмаріне U-156, після атаки та затоплення судна «Лаконія», надала допомогу екіпажу та пасажирам. В цій рятівній операції брали участь ще три інших підводних човен та два корабля (німецького та італійського флоту). Судна були атаковані літаками США незважаючи на рятівну операцію[1].
Наказ[ред. | ред. код]
Наступного дня після інциденту, 17 вересня 1942 року, адмірал Дьоніц, командуючий ВМС Німеччини, оприлюднив свій наказ:
|
|
На нюрнберзькому процесі Деніц не був додатково звинувачений через цей наказ: «Трибунал дотримується думки, що докази не підтверджують повністю, що Дьоніц навмисно наказав убивати людей, котрі рятувалися з затоплених суден»[2].
Література та посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Інцидент с «Лаконией» на uboat.net. Архів оригіналу за 17 листопада 2010. Процитовано 4 листопада 2014.
- ↑ «Нюрнбергский процесс» Москва Госюриздат 1961 год том VII