Нечай Віктор Ярославович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Віктор Нечай Віктор Ярославович Нечай | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
20 липня 1978 Довжанка, нині Підгороднянська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна | |
| Смерть |
26 травня 2022 (43 роки) біля м. Бахмут, Донецька область, Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Віктор Ярославович Нечай (20 липня 1978, с. Довжанка, нині Україна — 26 травня 2022, біля м. Бахмут, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Віктор Нечай народився 20 липня 1978 року в селі Довжанці, нині Підгороднянської громади Тернопільського району Тернопільської области України.
Працював далекобійником. З початком російського вторгнення в Україну 2022 року пішов добровольцем на фронт. Загинув 26 травня 2022 року біля м. Бахмута на Донеччині. Похований 29 травня 2022 року в родинному селі.
Залишилася дружина та двоє синів.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (4 липня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 4 липня 2022 року № 468/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Ірина Белякова, «Не можу сидіти вдома, коли мій син там…» Тернопільщина прощається з Віктором Нечаєм // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 29 травня.
- Ірина Терлюк, На Тернопільщині попрощалися з трьома військовослужбовцями // Суспільне Новини. — 2022. — 29 травня.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |