Нечипоренко Сергій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Григорович Нечипоренко
Народження 19 жовтня 1922(1922-10-19)
Пролетарське
Смерть 9 травня 2014(2014-05-09) (91 рік)
Країна Україна Україна
Жанр декоративно-прикладне мистецтво
Навчання Кролевецький художньо-промисловий технікум
Діяльність художник
Відомі учні Грибань Надія Павлівна, Щербак Василь Артемович, Титаренко Ельвіра Іванівна, Бондаренко Ніна Петрівна і Грох Микола Никифорович
Член Національна спілка художників України
Брати, сестри Нечипоренко Іван Григорович
Звання Заслужений діяч мистецтв України Народний художник України
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нечипоренко.

Сергій Григорович Нечипоре́нко (19 жовтня 1922, Пролетарське, нині Поліське — 9 травня 2014) — український художник декоративного ткацтва. Член Національної спілки художників України з 1962 року[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 19 жовтня 1922 року в селі Пролетарському (тепер Поліське Новгород-Сіверського району Чернігівської області України). 1941 року закінчив Кролевецький художньо-промисловий технікум (педагоги з фаху — М. Дяченко, І. Дзюба, В. Маслов)[1]. Брав участь у німецько-радянській війні.

Закінчив Всесоюзний інститут текстильної та легкої промисловості у Москві. Розробляв зразки декоративних тканин у Науково-дослідному інституті художньої промисловості при Академії архітектури України, викладав у Київському республіканському художньо-промисловому училищі. Не припиняючи викладацької роботи, з 1950 року працював у Центральній художньо-експериментальній і науково-дослідній лабораторії Укрхудожпрому[2]. Брав участь у всеукраїнських виставках з 1948 року, всесоюзних з 1957 року, зарубіжних з 1958 року.

Професор Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука[2].

Жив у Києві в будинку на проспекті Берестейському 3, квартира 189. Помер 5 грудня 2014 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював в галузі декоративно-прикладного мистецтва (художній текстиль). Основні твори:

  • декоративні тканини всіх районів України;
  • рушники-панно з Державним гербом Української РСР (1951);
  • панно «Україна» (1957);
  • «Думи мої, думи…» (1961);
  • «Наша пісня, наша дума не вмре, не загине» (1964);
  • триптих «Квіти Тарасові» (1978);
  • «Воякам дорогим» (1980);
  • триптих «Шевченків час» (1985);
  • «Мир планеті Земля» (1986);
  • «Слава козацька» (1991);
  • «Ох, неоднаково мені» (1993);
  • «Журавлиха» (2001).

Розробив оригінальні плахти для колективу Національного ансамблю танцю України імені Павла Вірського[2].

Роботи майстра зберігаються у музеях України (Національний музей Тараса Шевченка, Музей видатних діячів української культури, Музей історії міста Києва, Канівський музей Тараса Шевченка, Національний музей українського народного декоративного мистецтва), Росії, Канади, Німеччини[2].

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Київська організація Національної спілки художників України. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  2. ↑ а б в г Національній музей українського народного декоративного мистецтва. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  3. ↑ Указ Президента України № 834/96 від 14 вересня 1996 року «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва». Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нечипоренко_Сергій_Григорович&oldid=40116108